Антоніна Іванова: Я вірю, що одна людина може щось змінити
Кожен із нас хоч раз у житті обходив машину, що стоїть на тротуарі, і тягнув візочок чи валізу по проїжджій частині. Хтось не обтяжує себе і викидає сміття під ноги перехожим, бо дистанція у кілька метрів до смітника видається аж такою нездоланною… Для когось зрубати дерево, бо від нього падає небажана тінь у вікно, не те саме, як для іншого потреба зберегти зелені насадження… Це буденні приклади, але глобально вони про доступність і безбар’єрність: одні вирішують свої питання, створюючи бар’єри для інших.