В Ужгороді у четвер, 29 жовтня, в останню дорогу провели 49-річного військового Максима Маячка з позивним «Маяк». Захисник добровільно вступив до лав Національної гвардії на початку повномасштабного вторгнення. Він загинув під час виконання бойового завдання 10 жовтня 2026 року.
Як розповіли в Ужгородській міській раді, Максим Олександрович Маячко народився 1 квітня 1977 року у селі Новоолександрівка на Донеччині. У 1993-му році закінчив школу, вступив до Олександрівського ПТУ №148, де здобув професію тракториста. 6 січня 1996 року Максим склав військову присягу на вірність українському народові.
Усе свідоме цивільне життя захисник прожив у Краматорську: там працював, будував майбутнє, створив міцну родину та щодня турбувався про добробут своїх близьких. Для рідних Максим був справжньою опорою: турботливим чоловіком і люблячим батьком, який понад усе цінував затишні миті, проведені з сімʼєю на природі. Захоплювався мисливством і рибалкою, обожнював подорожувати на автомобілі, відкриваючи нові горизонти разом із найдорожчими людьми.
«Максим Маячко поєднував у собі виняткову мужність та надзвичайне душевне тепло, а його оптимізм щодня зігрівав усіх навколо. Гостинний господар, вірний друг та надійний побратим – він створював відчуття цілковитої безпеки: поруч із ним кожен почувався як за кам’яною стіною», – написали у міськраді.
10 квітня 2022 року добровільно вступив до лав Національної гвардії України. Як відважний захисник, першим ішов туди, де було найважче. 10 жовтня 2026 року, виконуючи бойове завдання та боронячи Україну, Максим віддав найцінніше – своє життя.
Віддати останню шану воїну прийшли рідні й близькі, друзі, побратими, військовослужбовці, представники місцевої влади, ужгородці.
Після прощання жалобна хода вирушила до Пагорба Слави, де Максима Маячка поховали з усіма військовими почестями. У захисника залишилися дружина Марина, двоє синів – Дмитро та Олександр, сестра Оксана, невістка Євгенія.
Вічна памʼять і шана Герою.
