Люди, які живуть на Закарпатті. Історії, які вони розповідають. Події, які змінюють.
Молодий та енергійний чоловік у білих кросівках стрімко долає липову алею Набережної Незалежності та рішуче подає руку. Знайомтесь, це Євген Петрощук – 30-річний киянин, що перебрався до Ужгорода з амбітними планами – розвивати та масштабувати Закарпаття.
Чи не кожна політична партія, яка делегує своїх кандидатів до Ужгородської міської ради, розуміє: малий і середній бізнес—потужна сила, яка спроможна наповнювати бюджет, розвивати місто та надихати корисними ідеями. Які кроки для розвитку та підтримки бізнесу пропонують політичні партії, прокоментували кандидати у депутати до міської ради.
Німецька Мокра, Усть-Чорна, Руська Мокра – три села на Тячівщині, де проживає значна частина німців Закарпаття та нащадки німецьких переселенців, які оселилися на території Мароморошу, в долині річки Тересва у 70 – 90х роках ХVІІІ століття. Тоді Марія-Терезія та Йосиф ІІ вирішили відправити в цей регіон жителів німецьких та австрійських сіл, котрі добре знались на лісогосподарюванні. Зараз на Тячівщині в багатьох населених пунктах є нащадки корінних німців.
В Ужгородському прес-клубі відбулася медіа-дискусія у рамках Тижнів Німеччини в Україні, які тривають в Україні з 3 по 23 жовтня та присвячені 30-річчю об’єднання Німеччини. «Об’єднані історією» - під такою назвою експерти в прес-клубі говорили про співпрацю Закарпаття та Німеччини, Ужгорода та міст-побратимів, про місцеві міжнародні проєкти, освітні та мистецькі обміни, тощо.
В Ужгородському прес-клубі оголосили результати опитування та анкетування підприємців, які здійснював прес-клуб упродовж серпня-вересня в Ужгороді та інших містах Закарпаття за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ). У результаті визначено ТОП-5 пріоритетів для розвитку місцевого бізнесу.
Центр Ужгород, вулиця Фединця, вдовж один за одним вишикувалися магазини з одягом з Європи. Так у нас звикли називати секондхенд-крамниці, які для одних-- справжній порятунок, для інших- місце, де можна знайти оригінальну річ за невеликі гроші, для ще інших – не варте уваги лахміття.
Культурний маршрут «Шлях гуні» у с.Річка на Міжгірщині презентували у рамках Дня туризму під час конференції «Створення нових туристичних локацій через реалізацію проектів регіонального розвитку». Проєкт «Шлях гуні» - це новий інноваційний туристичний продукт, що поєднує природні ландшафти мальовничих полонин Боржави, традиційне полонинське господарювання та виробництво гуні – одягу з овечої шерсті верховинців.
На Закарпатті упродовж двох місяців розчищають сміттєві затори на річках Латориця та Боржава. Розчищення русел таких масштабів, кажуть в обласній держадміністрації, не проводили років 30, час від часу з річок визбирують пет-пляшки місцеві жителі.
Два роки тому прийняті зміни до законодавства стосовно малого виноробства, винороби вже готуються до збору третього врожаю після змін, але легально працювати майже ніхто не зможе. У чому причина, розповіли учасники пресконференції в Ужгородському прес-клубі: Владислав Чопак, закарпатський винороб, Павло Гомонай та Олег Белейканич, представники громадської організації «Громадський конвент».
