Упродовж 8-14 лютого було проведено першу в 2021 році хвилю моніторингу обласних медіа – 5 друкованих та 5 онлайн-видань Закарпатської області з метою виявлення рівня їхньої гендерної чутливості. Це – вже третій етап (попередні відбувалися в 2017 і 2019 рр.).
У друкованих виданнях оцінювалися всі інформаційні матеріали й зображення, крім оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях – щоденні новини й ілюстрації до них. У кожному матеріалі потрібно було відстежити, у яких темах жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами (хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації), чи послуговуються журналісти фемінітивами на позначення посад жінок, чи вживають стереотипні образи жінок і чоловіків, і чи присутній в медіа сексизм.
Аналізу підлягали матеріали таких друкованих ЗМІ: «Карпатський об’єктив», «Новини Закарпаття», «РІО», «Ужгород», «Ясно», де загальна кількість проаналізованих матеріалів склала 146 публікацій. Із онлайн-видань: «Голос Карпат», «Закарпаття онлайн», «Zaholovok.com.ua», «Mukachevo.net», «Uzhgorod.net.ua», загальна кількість проаналізованих матеріалів яких 1120.
Друковані ЗМІ
Як показав моніторинг, кількість експерток у журналістських матеріалах друкованих ЗМІ за цей період складає 37%. Є також дві теми, у яких жінки є 100% експертками – це бізнес та соціальна сфера. На відміну від експертів, які не фігурували у жодній з тем на 100%. У решті публікацій жінок цитували від 0% до 67%. Найменше експертки фігурували у новинах на тему політики - 19%. В інформаційних матеріалах про освіту, культуру/релігію, кримінал/НС відсоток представлення думок жінок коливався від 40% до 44%. Частіше, ніж чоловіки (62% і 67% відповідно) жінки надавали експертну оцінку у публікаціях на тему розваг/дозвілля та екології/довкілля. Варто зазначити, що у матеріалах газет «Новини Закарпаття» і «Ясно» майже порівну експерток та експертів (гендерний баланс). Всі інші видання надають перевагу чоловічій експертній думці.
Загальний відсоток героїнь дещо менший і складає 21%. Героїнями публікацій жінки найчастіше були у тематиці медицини та охорони здоров’я та бізнесу -100% . У матеріалах про розваги та дозвілля відсоток героїнь склав 52%. У політичних публікаціях тільки 6% жінок стали героїнями. У 43% публікація про освіту та науку героїнями були жінки. У п’ятій частині матеріалів про культуру/релігію, а також про кримінал йдеться про жінок.
Найбільше жінок як героїнь – у виданні «Ясно». Але навіть у такому випадку вони складають усього 35%. Найменший відсоток героїнь – у матеріалах газети «РІО» (тільки 5%). У решті видань присутність жінок у публікаціях складає 23-26%. Значний відсоток матеріалів - прес-релізи органів місцевого самоврядування, інших адміністративних установ, в яких взагалі не використовуються означено-особові речення й відсутні таким чином герої та героїні, експерти та експертки.
Найвищий відсоток експерток – у публікаціях видань «Новини Закарпаття» (54%) та «Ясно» (50% - це гендерний баланс). Найнижчий показник експерток – на сторінках «Карпатського об’єктива» (22%).
Щодо фемінітивів, то їх у текстах друкованих видань досить значна кількість. Газети використовують від 63% до 100% фемінітив, майже уникаючи маскулінітивів (слів на позначення професій, посад, діяльності жінок у чоловічому роді). Найчастіше у чоловічому роді фігурували такі: юрист, прессекретар, обласний епідеміолог, директор, невролог; у жіночому роді – письменниця, уроженка, любителька, підкорювачка, продюсерка, співачка, майстриня, сновбордистка, віоленчелістка та інші.
По 100% фемінітивів зафіксовано у публікаціях газет «Ужгород» та «Ясно», найнижчий показник, однак все одно достатньо високий, – у видання «Карпатський об’єктив» (63%).
Відповідно до цих даних найбільш гендерночутливе видання: «Ясно» (Індекс – 62%). Найменш гендерночутливе – «Карпатський об’єктив» (36%).
Онлайн-медіа
Тенденції використання неозначено-особових речень, передруків прес-релізів, оголошення, анонси подій, – типові для обласних онлайнмедіа. Це, зокрема, зумовлює незначну кількість власних матеріалів, розлогих публікацій, де б фігурували експерти та експертки. І в такій ситуації важко виділити як героїнь, так і героїв, бо вони просто відсутні.
На відміну від друкованих видань, у новинах інтернет-видань кількість експерток та героїнь у рази менша від кількості експертів і героїв у матеріалах. Зокрема, думка жінок звучала у 27% випадків, а героїнями вони були у 19% випадків. Ця особливість пояснюється тим, що на керівних посадах пресслужб правоохоронних відомств на Закарпаття переважно жінки.
Лише жінки були експертками на волонтерську тему (але чоловіки – у 100% були героями), досить високий відсоток експерток (75%) – у матеріалах на тему криміналу та надзвичайних подій (чоловіки у таких новинах у 88% були «героями» - тими, хто вчиняли правопорушення). Порівну з чоловіками (по 50%) жінки коментували події у сфері соцзахисту та соціальної політики. У решті публікацій експертки фігурували у межах 17%-40% публікацій на різноманітну тематику. Чоловіки переважали як експерти у політичних новинах – 78%, у новинах на тему культури та релігії – 73%. У таких темах як спорт, війна, довкілля та екологія використовувалися виключно думки чоловіків як експертів.
Найчастіше експертки фігурували у публікаціях видань «Закарпаття.онлайн» та «Uzhgorod.net.ua», проте і ці показники були невисокими (38% та 32% відповідно). Видання Mukachevo.net та Zaholovok.com.ua подавали думку жінок в інформаційних матеріалах найменше: 20% та 17% відповідно.
Найчастіше героїнями новинних заміток жінки за цей період були у матеріалах на тему освіти та науки (69%) та розваг і дозвілля (45%). У публікаціях на іншу тематику зафіксовано суттєву перевагу чоловіків. Зокрема, у спортивних замітках (91%), кримінальній хроніці (88%), політиці (86%). У публікаціях на тему економіки/бізнесу, соцполітики/соцзахисту, війни/армії, екології та довкілля у 100% ідеться про чоловіків (герої публікацій), про жінок взагалі не йдеться.
Варто зазначити, що в онлайн-виданнях активно використовуються фемінітиви. Їхня кількість майже уп’ятеро перевищує кількість маскулінітив (слів на позначення посад, професій тощо жінок у чоловічому роді). Найбільше фемінітивів зафіксовано у виданні «Uzhgorod.net.ua» (93%), високі показники – у виданнях «Голос Карпат» (85%) та «Закарпаття.онлайн» (83%), найменше фемінітив використовувало у новинах видання «Mukachevo.net» (50%).
Загалом, було зафіксовано такі фемінітиви: речниця, поетеса, вчителька, директорка, організаторка, заступниця міністра, координаторка, начальниця, очільниця та інші. Щодо маскулінітив, то траплялися такі: генпрокурор, головний інженер, начальник відділу, помічник, начальник, нотаріус та інші.
Згідно з цими даними, «Uzhgorod.net.ua» є гендернонайчутливішиv інтернет-виданням лютого (Індекс гендерної чутливості – 49%) дуже близькими до нього є видання «Закарпаття.онлайн» (45%) та «Голос Карпат» (44%). Найнижчий показник – у «Мукачево.нет» (28%).
Загальний Індекс гендерної чутливості закарпатських медіа – 45%. Це – один із найвищих показників серед 240 друкованих та інтернет-видань 24 областей України. Ознайомитися із цими даними (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, або на сторінці у Facebook.
Експертка з моніторингу – Ірина Бреза
__________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews