Ужгородський прес-клуб розпочав новий цікавий та корисний проєкт: започаткував Клуб свідомих громадянських журналістів, розроблений спеціально для активних авторів соціальних мереж Закарпаття, а також для блогерів, студентів факультету журналістики та всіх, хто цікавиться медіа. Мета – формування спільноту, яка не тільки активно реагує на суспільні виклики та поширює контент, а робить це якісно, професійно, використовуючи сучасні засоби пошуку та підготовки інформації на основі журналістських стандартів.
Про потребу громадськості в якісній, перевіреній інформації, про рівень критичного мислення, про вплив соцмереж на інформаційне поле, про фейки та маніпуляції, а також про необхідність професійного підходу до поширення інформації подискутували на презентації Клубу експерти. На думку Юрія Бідзілі, завідувача, професора кафедри журналістики УжНУ, доктора наук із соціальних комунікацій, сучасний інформаційний простір перетворився на королівство кривих дзеркал. «Відбулися загалом певні зміни і, те що ми обізвали новітніми медіа, не зовсім є медіа. Немає законодавчого регулювання тих медіа, які з’являються в інтернеті. Часто вони публікують фейкові новини маніпулятивного характеру, з однією метою -- підвищити свій рейтинг. Чи можуть журналісти, суспільство повпливати на це? Звичайно, існує Комісія з журналістської етики, але регулювати цей процес дуже складно. Суворе попередження нічого зрештою не змінить, тому мусить бути врегулювання на законодавчому рівні, - каже Юрій Бідзіля. -- На людину, яка поширює інформацію, покладаються великі зобов’язання. Раніше за газетою можна було перевіряти орфографію, правопис. Зараз більшість інтернет-ЗМІ на це не зважає». За словами Юрія Бідзілі, сьогодні функція інформування перекрила всі решта функції медіа: культурницьку, освітню, просвітницьку.
Ярослав Гулан, регіональний представник ІМІ в Закарпатській області розповів, що організація час від часу здійснює моніторинг ЗМІ, зокрема, на предмет дотримання журналістських стандартів та інформаційної гігієни. «Тенденції невтішні. Ми робили моніторинг сайтів, чи є якісь вихідні дані хоча б. Щоб читачі могли б хоча б дізнатися ім’я головного редактора або зателефонувати. Моя позиція як користувача з дотриманням високого рівня інформаційної гігієни: сайти без даних редакції не дивлюся, велика ймовірність маніпуляції. Для багатьох сайтів соціальні мережі стали джерелом інформації, яке навіть не перевіряють. Якщо із ТБ, радіо та газетами ситуація краща, то онлайнмедіа не дотримуються правил», - зауважив Ярослав Гулан. Експерт навів кілька прикладів, коли ЗМІ передрукували неперевірену інформацію із соцмереж, спричинивши викривлене сприйняття інформації та скандал. Також він прокоментував активне використання сайтами пресрелізів та інформаційних розсилок від пресслжужб різних установ та відомств. «У багатьох ЗМІ більшість джерел інформації -- це пресслужби. Це непогано, але де робота журналіста? В результаті маємо стрічку новин, де подані новини тільки з точки зору пресслужб. Є певна чутлива тематика, яка потребує уточнень коментарів експертів, але журналісти цим не переймаються, - каже експерт. – Інша проблема -- заголовки, які інколи взагалі не відповідають змісту новини».
Те, що сьогодні кожен може стати частиною медіа та бути корисним у поширенні суспільно важливої інформації -- це позитивно. Але громадяни повинні нести відповідальність за наслідки поширення інформації і знати, до чого може призвести можливо несвідомо перекручене повідомлення, необ’єктивний відео/фото чи текстовий контент. На цьому акцентувала Ірина Бреза, голова Ужгородського прес-клубу. Вона детальніше розповіла про новий проєкт прес-клубу та поінформувала про мету і завдання «Клубу свідомих громадянських журналістів». «Сьогодні майже кожен, хто має гаджети, може повідомляти новини, публікувати відео, фотографувати. Якщо це стосується особистого життя – це одна річ, якщо це суспільно важлива інформація -- тут відповідальність та розуміння важливості слова, його наслідків стає однією з головних умов. Такі люди чи блогери не мають професійної підготовки, не дотримуються журналістських стандартів, бо не знають про них. Це призводить до зниження якості інформації, девальвації журналістської роботи в цілому, оскільки пересічні читачі не особливо перевіряють джерела. Зрештою, часто тих, хто поширює інформацію через Інтернет-джерела, вже називають журналістами. Така ситуація загалом знижує рівень освіти споживачів інформації та рівень критичного мислення. Хоча робота "громадських журналістів" може бути корисною та цінною, особливо у важливих для суспільства темах Закарпаття. Мета нашого Клубу-- об’єднати тих, хто вважає своїм завданням інформувати громадськість про важливі речі та надихнути їх на професійну роботу», - пояснила Ірина Бреза.
Проект «Клуб свідомих громадських журналістів» розрахований на активних авторів соціальних мереж, Інтернет-видань Закарпатської області, а також блогерів, студентів факультету журналістики. Усіх, хто бере активну участь у процесі збору, аналізу та розповсюдження інформації без професійної журналістської підготовки. Проект
передбачає серію освітніх заходів та ряд цікавих спільних проєктів із ЗМІ.
За актуальними новинами клубу слідкуйте на сторінках https://www.facebook.com/civicjournalistsclub
https://www.facebook.com/uzh.pressclub