Блоги

Так, бажання справді здійснюються. Якщо дуже сильно захотіти і не мати вибору: хотіти чи ні.

Мабуть, усі захоплюючі  історії починаються словами «колись давно»; у моєї буде трішки інший старт, та сподіваюсь, виявиться вона не менш цікавою. Ще з народження я приносила всім букети турбот. Ще б пак! Тоді як усі тьоті і дядечки, щоб поніжити свої тільця і пивні животи на сонці, поринали з головою у відпустку, моя мама засмагала у пологовому будинку. Як ви вже здогадались, я народилась в спекотну літню пору.

Що таке Новий рік? Колись, ще зовсім маленькій, він уявлявся мені найбільшим святом, звісно після дня народження. Тоді це було так казково: листи до Миколая, написані ще зовсім кучерявим почерком і сніжинки на шибках, вирізані на уроках трудового навчання. Ніщо не могло зламати святу віру у Діда Мороза маленької душі.

Відправила Пішту на Майдан у столицю. Нехай чоловік знає, як твориться історія і хай на дивані вдома не лежить. Скажете, Ержіка  і Майдан. А це типу «Маша і Мєдвєдь», просто повна протилежність :). Закарпатські мадяри за своїх, тобто українців, горою, тим більше, що у нас тут давно Євросоюз, ще треба документально се закріпити. Ясно, ош з голими руками я Пішту на Майдан не послала: півсвині повіз і пару літрів звареного спецчаю, про який я тут зараз і напишу. І цетлик йому з рецептом дала, хай там столичних підкріпляє, оби не померзли і здоров’я не погубили. Ну і хай енергію не втратять, всяке буває.

Одразу хочу зазначити, що тут викладені виключно мої думки, сподіваюся, що нікого не ображу.

24 листопада в Ужгороді на Театральній площі було проведено акцію-мітинг під назвою «Євромайдан». Здається, що тут поганого? Люди зібрались, щоб показати свою революційну позицію і те, які вони затяті патріоти Неньки-України (в той же час підтримуючи зміну одного економічного рабства на друге). Але зараз автор не хотів би торкатися теми політичної орієнтації, а проаналізувати власне те, що бачив своїми очима…

Коханка та її ілюзії

«Збільшена кісточка», «кісточка», «шишка» - одна із найпоширеніших хвороб стопи і проблема багатьох жінок.  Це не тільки незручність при виборі взуття, а й надокучлива біль та серйозні наслідки.

От приїхала сусідка з відпустки, а була вона в Італії на морі, сидить у мене на кухні і розповідає… Каже, що наші макарони по-флотськи, то майже як паста Болоньєзе, айбо не те. Пастою італійці макарони називають, тільки у них вони з твердих сортів пшениці, тож розварити і склеїти їх треба умудритися. А рецептів приготування пасти є сотні, для кожної форми тих макарон свої соуси. І так ото смачно розказує про томато-м’ясо-грибні варіанти з рукколою і пармезаном, що я не витрималася і, коли вона пішла, полізла читати у інтернеті, що то за блюда заморські.

Це відчуття, коли прокидаєшся і згадуєш, хто тобі наснився. Через тебе в мене просто зносить дах, і я не можу собі пояснити, звідкіля взялась ця потреба щодня тебе бачити. Тілом просто гуляє протяг , а кістки все дужче болять спогадами про зустрічі, яких по суті й не було... Закриваю книгу, беру сумку і прощаюсь з брудним вікном потягу. Обережно, двері зачиняються. І наступна станція - наша розлука. Вийти можна, але хіба це вихід?