Блоги

Мабуть безсоння, коли ти прожив тільки чверть століття, це не зовсім добре. Та в моєму випадку воно дало старт новому проекту в моєму житті. Сподіваюсь, не тільки в моєму ;)

Що це за проект?

Одного разу водій, який мав перевозити нашу групу по Вашингтону, впав у відчай: у нього завис GPS. Чоловік, який 10! років їздив з групами по одному й тому ж самому маршруту (а крім того возив й інших пасажирів) розпачався, як він тепер пересуватиметься. Тут впала у транс я: не могти й кроку ступити без навігації, роками пересуваючись по місту, це просто соромно комусь розказати! А де якась елементарна пам'ять? GPS врешті-решт запрацював, водій зітхнув з полегшенням і ми проїхали кілька кварталів.

Сьогодні я - шпіон. Так, так, ви все правильно почули - мою роботу гідно оцінили і тепер я можу, як справжній Штірліц працювати на повну. Мене сьогодні вперше випустять з редакції “на волю”, і я отримаю своє перше завдання.

В Ужгороді відбувся перший Міжнародний фестиваль «Зірки досяжні»

Воно летіло розмитою чорною плямою, розсікаючи повітря. Його шлях, що почався з гучного порохового вибуху, простував через наповнений димом і страхом простір.

-Ержіка, тобто я, як і всі порядні закарпатці цього літа відпочиває на морях. Поки Пішта ніжить свої тіла під пекучим сонцем, бо треба файно виглядати на фото, я розкажу, як готувала страву, яку до тепер не готувала взагалі. І навіть не їла ці морські драглі, тобто мідії. Мушу ж відповідати європейським стандартам, то довелося спробувати :)

Кожного ранку я сиджу на терасі. Час від часу, люди мене помічають, кидаючи такі типові погляди. Наївні, не розуміють, що це я за ними спостерігаю. А ж ось повз кофейні будиночки пройшлись дві сукні, заблищали червоним атласом, пустили бісики очима і ледве помітною посмішкою зникли за рогом. Мабуть, далі причаровувати чоловіків.

Свободу втрачаєш тоді, коли боїшся її втратити, у той самий момент, коли виникає страх обмежень. Як тільки ти встромляєш нігті у тверді стереотипи та незмінні переконання, як тільки ти огороджуєш свою, єдино правильну стежку захисною огорожею, аби випадково не зійти із «стрімкого шляху до мети», як тільки ти починаєш боятися втратити свободу, ти її уже не маєш.

Ні, у таку спеку неможливо працювати. Плавиться все, включно з мозком. Тому треба той мозок задобрити, наприклад, традиційними літніми модними напоями. O, мохіто. Самій  його готувати сумно і пити теж. То ж я подалася у гарну компанію і прихопила із собою необхідні інгредієнти. Якраз прочитала перед цим на Zaholovok.com.ua матеріал у тему, реалізую пункт №12!

Двері старого будинку міцно тримаються в старій стіні. Зморшки тріщин вкрили їх поверхню. Фарба вицвіла і вже важко зрозуміти, якого кольору вона колись була.