От приїхала сусідка з відпустки, а була вона в Італії на морі, сидить у мене на кухні і розповідає… Каже, що наші макарони по-флотськи, то майже як паста Болоньєзе, айбо не те. Пастою італійці макарони називають, тільки у них вони з твердих сортів пшениці, тож розварити і склеїти їх треба умудритися. А рецептів приготування пасти є сотні, для кожної форми тих макарон свої соуси. І так ото смачно розказує про томато-м’ясо-грибні варіанти з рукколою і пармезаном, що я не витрималася і, коли вона пішла, полізла читати у інтернеті, що то за блюда заморські.
Так як, мій Пішта дуже любить ті ж макарони по-флотськи, вирішила поекспериментувати і приготувати саме пасту Болоньєзе. Вона з фаршем, тож, думаю, не прогадаю.
У рецепті пише, що потрібно: фарш (300г), оливкова олія, цибуля (1шт), морква (якщо крупніша то 1 шт, а якщо маленькі, то можна і дві), томатна паста і помідори (в ідеалі їх заміняє суго – консервовані шматочки помідор), руккола, пармезан, паста (400г), сіль.
Само собою, що половини цих продуктів у мене не було, тож побігла на базар. Знаю одну точку, куди знайомі привозять італійські смаколики. Через 30 хвилин вже м була дома з усіма інгредієнтами. Благо, що живу на Закарпатті і наші заробітчани доставляють нам заморські пармезани та ін.
Отож, чистимо цибулю і моркву, дрібно нарізаємо ( моркву можна і натерти, хто лінується). Потім, на оливковій олії їх потрібно підсмажити до золотистого кольору. Додаємо на сковорідку фарш і помішуємо допоки він не підрум’яниться. Туди ж ідуть помідори, нарізані кубиками і трохи томатної пасти. Пасту я забула купити, тож додала кетчуп, посолила і приправила «на око». Залишаємо цю суміш томитися на невеликому вогні...
Тим часом, варимо у великій каструлі пасту. Тут видумки не потрібно – ті ж макарони. Набираємо 2/3 посудини води, солимо і в киплячу воду засипаємо грам 400 отих італійських макарон. А поки все готується, наколемо шматочками пармезан:
Якщо не вдалося знайти такого, що гарно відламується і вам дістався твердий, як дерево… Не сумуйте – його можна натерти на терці, що як на дируни. Тобто нашкрябати порошком скільки треба на блюдо.
Коли паста майже зварилася, зливаємо воду і вкидаємо її на сковорідку в соус. Акуратно перемішуємо і хай тушаться разом ще хвилин десять. Далі викладаємо на тарілку і від душі присипаємо пармезаном. Загалом вийшло як на фото з інтернету (справа), може навіть краще (с).
«А для чого нам руккола?», - запитаєте ви. Та от просто мєльком, коли шукала Болоньєзу, побачила простіший рецепт: змішати пасту, дрібно нарізану рукколу, пармезан і вершкове масло. Тож спробуємо і таке блюдо на скору руку:
Смачний, звісно, як і перший варіант, так і другий. Але на останній витрачається вдвічі менше часу (с). Тож вибір за вами! Експериментуйте!
