Культурний момент

Любиця Бабота (нар.1944) – відома у світі дослідниця-карпатознавець, авторка сотень наукових публікацій із проблем окресленого дискурсу та актуальних питань українсько-словацьких літературних взаємин. Викладаючи на  кафедрі україністики Пряшівського університету, пані Любиця десятиліттями співпрацювала із закарпатськими вченими, зокрема з бібліографами Наукової бібліотеки та колективом кафедри словацької філології Ужгородського університету, є почесним доктором УжНУ. Любиця Бабота – донька сподвижників Карпатської України.

Збірку опублікованих, а також досі невідомих оповідань під назвою «Парцели» Йосипа Архія, закарпатського поета, прозаїка, перекладача, педагога презентували в Ужгороді, у літературному музеї Закарпатської організації Спілки письменників України. Цього року минає 105 років з дня народження автора, двадцять років тому його твори побачили світ вперше у виданні «Чуття вогненне молоде». 

Йосиф Шелепець (нар.1938) належить до славної когорти української науково-творчої еліти Словаччини. Вірші став писати ще в шкільні роки, а ось потяг до наукової роботи відчув під час навчання в Пряшівському університеті. Особливо вабила молодого дослідника праця з архівними матеріалами. Цьому покликанню Й. Шелепець не зраджує досі.

«Військові з УжНУ» — спеціальний проєкт про випускників і випускниць Ужгородського національного університету, які стали на захист України під час повномасштабного російського вторгнення. Ідея належить студенткам 4-го курсу освітньої програми «Журналістика» УжНУ Валерії Рубаняк та Христині Сібулатовій, які працювали над її реалізацією кілька місяців.

У суботу, 21 червня, в Ужгороді відбулася вечірня демонологічна екскурсія містичними локаціями міста, де охочі змогли більше дізнатися про домовиків, русалок, вовкунів, упирів та відьом. Провела її Галина Рейтій — старша наукова співробітниця Закарпатського музею народної архітектури та побуту, яка вивчає народну демонологію та давні віруваннями мешканців краю.

Відомий пряшівський учений Михайло Роман (нар.1930) понад сімдесят років досліджує українську літературу в загальноєвропейському контексті та міжслов’янському дискурсі.

Олександра Козоріз – особистість, відома в культурному житті Закарпаття. Знавчиня української та польської літератури, переможниця національного диктанту з української мови (2013), редакторка, в минулому головред видавництва «Мистецька Лінія», за порадами до якої звертаються представники науково-творчої інтелігенції карпатського регіону, неочікувано розкрила ще одну яскраву грань свого таланту, подарувавши читачам високомистецькі перетлумачення польської літератури, а саме поезії і прози, ХХ століття.