В умовах війни роль жінок у суспільстві суттєво змінилася. Вони дедалі частіше беруть на себе не лише підтримку, а й відповідальність за управлінські рішення та розвиток громад. На Закарпатті ці процеси помітні, зокрема, у сфері медіа та громадської діяльності. Одна з таких постатей — Ірина Бреза, керівниця Ужгородського прес-клубу та журналістка. Її робота зосереджена на взаємодії між владою, громадою та медіа, а також на поясненні складних управлінських рішень у доступній формі.
Для Ірини Брези участь у процесах ухвалення рішень є частиною професійної діяльності. Під її керівництвом Ужгородський прес-клуб став майданчиком для обговорення важливих для громади питань.
«Якщо йдеться про медійну сферу, то наша організація завжди була залучена до тих процесів, які потребували саме такої експертизи. Я і мої колеги швидше забезпечуємо медійний супровід рішенням до того, як вони приймаються, щоб краще проінформувати громаду і допомогти попередити помилкові рішення», – зазначає Ірина.
Такий підхід передбачає не лише інформування, а й аналіз наслідків рішень та їхнього впливу на жителів громади.
Після початку повномасштабного вторгнення жінки стали більш помітними у публічному просторі. Вони очолюють волонтерські ініціативи, працюють у гуманітарних проєктах, служать у ЗСУ та розвивають бізнес.
«Медіа за ними навіть, можна сказати, «полюють» в інформаційному сенсі, оскільки є справді успішні жінки, і підштовхнула їх до цього війна. Вони багатофункціональні: продовжують дбати про власні родини, працювати і ще волонтерити. Приймають сотні рішень щодня», – розповідає Ірина.
Водночас, за її словами, представництво жінок у місцевій владі зростає повільно, попри їхню активність у громадському секторі.
Ірина Бреза звертає увагу на збереження певних бар’єрів у системі самоврядування, навіть попри розвиток цифровізації та доступу до інформації.
«Якщо зіронізувати, то до цього часу залишається тенденція: чим менш приваблива фінансово і менш впливова посада, тим більше шансів, що її обійме жінка. Якщо це тільки не її бізнес чи громадська діяльність», – зауважує Ірина.
У своїй діяльності вона зосереджується на посиленні публічності та ролі медіа як інструменту впливу на якість управлінських рішень.
На її думку, розвиток громади варто оцінювати через якість соціальних послуг. Йдеться, зокрема, про доступ до базових сервісів, підтримку бізнесу та ініціатив, які полегшують повсякденне життя жінок особливо у воєнний час.
«Що потрібно змінити, щоб збільшити участь жінок? Впроваджувати на практиці ті зміни та новації, які жінки вже пропонують і реально роблять у своїх організаціях чи на своїх посадах», – переконана Ірина Бреза.
Досвід Ірини Брези показує, що вплив на прийняття рішень можливий не лише через формальні посади, а й через роботу з інформацією, аналітику та публічну комунікацію.
Жінки творять діалог. Діалог творить мир!
Публікація створена ГО «Карпатська Агенція Прав Людини «ВЕСТЕД» у межах проєкту «Феміністичне лідерство в умовах кризи – від діалогу до згуртованості», який реалізовується ГО «Бюро гендерних стратегій і бюджетування» за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). Проте це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй.
Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) – гнучкий та оперативний інструмент фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.
#ФеміністичнеЛідерство #ЖінкиМирБезпека #WomenPeaceSecurity #Резолюція1325 #ЖіночеЛідерство #ДіалогЗарадиМиру
Про історію Віри Глушко читайте тут
Про історію Альбіни Погоріляк та Тетяни Козар читайте тут
Про історію Марії Рущак та Марини Сміянової читайте тут
Про історію Марини Сташиної-Неймет читайте тут