На 59-му міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах у Чехії відбулася світова прем’єра документального фільму «Дівія» режисера із Закарпаття Дмитра Грешка. Фільм представили в основному конкурсі та претендує на головну нагороду фестивалю — «Кришталевий глобус». Команда фільму на кінофестивалі розгорнула український прапор і вийшла у футболках із написом «У нас немає планети Б».
Йосиф Шелепець (нар.1938) належить до славної когорти української науково-творчої еліти Словаччини. Вірші став писати ще в шкільні роки, а ось потяг до наукової роботи відчув під час навчання в Пряшівському університеті. Особливо вабила молодого дослідника праця з архівними матеріалами. Цьому покликанню Й. Шелепець не зраджує досі.
«Військові з УжНУ» — спеціальний проєкт про випускників і випускниць Ужгородського національного університету, які стали на захист України під час повномасштабного російського вторгнення. Ідея належить студенткам 4-го курсу освітньої програми «Журналістика» УжНУ Валерії Рубаняк та Христині Сібулатовій, які працювали над її реалізацією кілька місяців.
У суботу, 21 червня, в Ужгороді відбулася вечірня демонологічна екскурсія містичними локаціями міста, де охочі змогли більше дізнатися про домовиків, русалок, вовкунів, упирів та відьом. Провела її Галина Рейтій — старша наукова співробітниця Закарпатського музею народної архітектури та побуту, яка вивчає народну демонологію та давні віруваннями мешканців краю.
Відомий пряшівський учений Михайло Роман (нар.1930) понад сімдесят років досліджує українську літературу в загальноєвропейському контексті та міжслов’янському дискурсі.
Олександра Козоріз – особистість, відома в культурному житті Закарпаття. Знавчиня української та польської літератури, переможниця національного диктанту з української мови (2013), редакторка, в минулому головред видавництва «Мистецька Лінія», за порадами до якої звертаються представники науково-творчої інтелігенції карпатського регіону, неочікувано розкрила ще одну яскраву грань свого таланту, подарувавши читачам високомистецькі перетлумачення польської літератури, а саме поезії і прози, ХХ століття.
У четвер, 1 травня, ужгородська журналістка, краєзнавиця, письменниця презентувала книгу «Втрачений Ужгород. Знакові місця». Це – вже п’ята україномовна книга із серії, яка стала дуже популярною, як серед самих мешканців Ужгорода, так і серед тих, хто цікавиться містом. Презентацію провели у Совиному гнізді, про яке також йдеться у новій книзі Тетяни Літераті, за автографами авторки стояла черга.
Уродженець Східної Словаччини, Іван Яцканин (1950) десятиліттями заповнює свою яскраву сторінку в літописі українсько-словацьких літературних взаємин. Читацькому загалу він більш відомий як багаторічний редактор літературно-мистецького та публіцистичного журналу «Дукля» (видається в Пряшеві), а шанувальникам красного слова – як обдарований прозаїк, в активі якого – десятки художніх видань. Самобутню нішу в багатогранній діяльності Івана Яцканина займає художній переклад.
Перекладацький доробок ученого й письменника Казимира Гурницького увійшов до 41-го випуску серії «Між Карпатами і Татрами», який презентували в Ужгородському прес-клубі. Видання містить зразки словацької та польської поезії в українському перетлумаченні закарпатського митця, а також лірику самого К. Гурницького в словацькому та польському перекладі.
