Люди, які живуть на Закарпатті. Історії, які вони розповідають. Події, які змінюють.
День матері — міжнародне свято. В Україні воно офіційно відзначається щорічно, починаючи з 2000 року, у другу неділю травня.
Ужгородське озеро завжди привертає увагу саме навесні: сюди прилітають лебеді. Однак, милуватися ними чи просто відпочити біля озера не всім «по силах»: місцина дуже занедбана. Купи сміття, невпорядкованість території, захаращеність самої водойми не роблять відпочинок чи прогулянку приємною. Але для місцевих жителів колишній парк Перемоги – єдина велика зелена зона, бо, крім нього, найближче – тільки Боздошський.
30 квітня в УжНУ відбулася прес-конференція Сергія Квіта, Міністра освіти і науки України, який прибув на Закарпаття з робочим візитом. Міністр поінформував про особливості імплементації Закону України «Про вищу освіту» та відповів на запитання журналістів і викладачів УжНУ.
У закарпатських ЗМІ та у соцмережах бурхливо обговорювався випадок, що стався на минулих вихідних - пожежа у туристичному притулку "Явірник" (Великоберезнянський район). Було багато різних думок: хтось обурювався, хтось звинувачував волонтерів у недбалості, хтось шкодував, що згоріла стара будівля - притулок збудували чехи. Активісти ГО "Карпатські стежки", яка взялася відновлювати будівлю, кажуть: до цього випадку захаращеність притулку була нікому не цікава. Про ситуацію та подальші плани щодо реконструкції "Явірника" детально розповів відомий закарпатський фотограф та мандрівник Ігор Меліка.
Минає вже рік з того часу, як на Закарпаття почали приїздити перші переселенці з східних областей.
На Закарпатті взялися до вирішення ну майже політичних «вуличних питань». Цього разу – центрі уваги Берегово. Певні претензії до міста нещодавно висловив губернатор Закарпатті Василь Губаль під час нарази з керівниками районів. Обласним чиновниками не сподобалося, що у Берегові поки не перейменували вулицю Криву на вулицю Тимощука – загиблого у зоні АТО.
Володимир Панов озвучив сім принципів, на яких базується діяльність Обласного об’єднання організацій роботодавців «Закарпаття»:
Родина П’ятихатків до Ужгорода приїхала у серпні минулого року. Приїхали з Горлівки Донецької області, де якраз тоді розпочалися активні бойові дії. Ми побували в гостях у цієї привітної родини, аби почути про те, яким був їхній шлях до мирного життя. Зараз голова родини, Рома, у відрядженні. Його дружина Оля розповідає, що чоловік знайшов роботу мало не в перший день по приїзді сюди. Вона ж поки роботи не знайшла, тож займається тим, що допомагає іншим переселенцям влаштуватися на новому місці.
Ще у серпні 2013 року Zaholovok.com.ua вирішив розпочати проект - «Один день». Саме один день журналісти проводили у різних ситуаціях і місцях. Розпочали з балкону, а потім були вокзали, берег моря, дитбудинок, ліс, електричка та навіть цвинтар.
Ужгородець Олександр Русин – один із тих, хто у своїй пошуковій роботі ризикує життям заради загиблих. Уже більше півроку волонтери гуманітарної місії «Чорний тюльпан» шукають тіла військових у зоні АТО. Закарпатський пошуковець, керівник громадської орагнізації «Пошук-Захід» Олександр Русин здійснив уже дві такі поїздки. Остання тривала майже місяць: каже, не міг повернутися додому, знаючи, що потрібна його допомога. Волонтери за цей час вивезли більше 70 тіл українських військових. Серед них – одна жінка-медик.
Олександр виглядає трохи втомленим, але намагається триматися бадьоро. Каже, до такої роботи давно вже звик. Розповідає, що привіз прапор, залишений бійцями 128-ї бригади, експонати для музею і, напевно, купу не дуже приємних спогадів. Пошуковець не робить різниці між загиблими: солдат є солдат. І запевняє, що це – від серця.
