Цього тижня закарпатці виправдано вважали себе щасливчиками. Ті, хто не виїжджав за межі області. Бо снігу навалило, здається, всюди, окрім Сонячного Закарпаття. Хоча, захоплено спостерігаючи за усім тим київським переполохом і катанням на лижах і сноубрді по Андріївському узвозі, закарпатці явно шкодували, що привілеї з вихідним понеділком хуртовиною занесло аж під столицю.
Сніговий потоп на Закарпатті, мабуть, використали б трохи по-іншому. У нас, замість вишуковування, кого би звільнити, заходилися б думати, кого би прийняти на нову посаду, а замість бідкання «йой, скільки того снігу навалило», закарпатські автодорожники між собою розігрували б, хто піде першим торувати шлях, а потім би заявили, що кожну закарпатську яму затулили снігом і дороги тепер рівні, хоч і суто по-закарпатськи. Мукачівці з ужгородцями сперечалися б, у кого сніг пушистіший випав, а мерія Ужгорода з обласною адміністрацією довго і нудно вирішували б, у чиїй компетенції писати нескромне звернення до Януковича і Азарова з проханням виділити Закарпаттю кілька мільйончиків для забезпечення місцевих держслужбовців надбавками до зарплатні у зв’язку з екстремальними умовами праці.
Сонячне Закарпаття снігом не завалило. Двох метрів висота снігового покриву сягала лише у горах. І то тільки у лавинних осередках. Але закарпатські рятувальники, мабуть, спали й бачили, як прибирають білі кучугури, а у чиновників тільки й розмов було: «А я би!.. А ми би!.. Ехх!». Балога, згадуючи своє МНСницьке минуле, почав говорити, що у таких ситуаціях треба бути справжніми чоловіками, щоб мати сили звільнитися. А Шуфрич заступився за колег-киян, котрим сніг ще довго буде замінювати дитячі психологічні страхи, мовляв, не треба спекулювати на негоді. Посадовці, чиї крісла сніг не зачепив, майже хором обурилися: «А чо нє?!».
Кілька днів Закарпаттю дивувався Міністр екології. Олег Проскуряков оцінив протипаводкову систему, подивися на Мужіївський рудник, відвідав ведмедів у Синевирі, а потім сказав, що побачив Закарпаття по-новому. Ще міністр заявив, що майбутнє області – за міні-ГЕС. Але чомусь закарпатці трохи сумніваються у цьому, а туристи по всьому світу збирають фото з плакатами проти будівництва гідроелектростанцій у Карпатах.
У вівторок, 26 березня, усіх ужгородців просто ощасливили: відтепер кожен житель міста може подзвонити за спеціальними телефонами і поскаржитися на перебої з вуличним освітленням. Бо «Міськсвітла» уже нема, а світлом на вулицях Ужгорода займається ПП «Промтехнагляд». Навіть збиралися полагодити ліхтарі на пішохідному мості. І таки полагодили. Але, кажуть ужгородці, не фен-шуйно: той, котрий відремонтували, світиться яскравіше і вибивається із загального ліхтарного ансамблю старовинного ужгородського мосту.
Міліціонери збираються прийти в гості до усіх ужгородців: триває спецоперація «Візит». Вже 25 тисяч жителів міста знають «своїх» міліціонерів у обличчя. Решта побачать їх вже згодом, – у міліції стверджують, що навідаються до кожного. Більше того – подарують візитки зі своїми контактами. Кажуть, дзвонити можна буде «у любий час».
Закарпатська «Свобода» знову прагне виступів у ЗМІ. Цього тижня місцевих націоналістів сильно занепокоїло українофобство у Берегові. Виявляється, брегівська освітянка і місцевий директор школи у змові з угорськими священиками організовують спецпоїздки, у яких налаштовують дітей на антиукраїнський лад. Отак. А потім приїжджають школярі у рідне Берегово зовсім «непатріотичні». До того ж, берегівські свободівці хочуть відновити історичну справедливість, забравши від місцевого ліцею будівлі, які колись належали «Просвіті», «Соколу» і «Пласту». «Іген, іген!», – кажуть закарпатці.
Солодкою для ужгородців була середа. 27 березня знаменитий кондитер Валентин Штефаньо презентував уже третій десерт Крокембуш. Вишукані солодощі цього разу були з яфинами і полуницями. Першими середньовічні заварні булочки спробували, традиційно, три статусні дами, відтак до смакування приступили усі присутні. З’їли Крокембуш просто миттєво. Бо був дуже смачний.
У четвер, 28 березня, любителів покупок ощасливили прекрасною звісткою: у поїзді Ужгород-Москва буде магазин Duty Free. У РЖД кажуть, що точки безмитної торгівлі з’являться незабаром і на московських вокзалах. Закарпатські залізничники прогнозують збільшення припливу пасажирів на московський напрямок удвічі. Крім того, очікується нова послуга від провідників поїзда «КупітьМиТоНаВокзалі». Оплата – 20% від вартості продукту.
Напередодні сесії Ужгородської міської ради колишній її секретар і людина, яка хвалилася, як круто і грамотно провела інформаційно-агітаційну кампанію і допомогла Погорєлову стати мером, на своїй сторінці у Фейсбук попередив усіх, що міський голова планує масштабний земельний дерибан. Також Віктор Щадей зазначив, що депутати-опозиціонери на сесії будуть голосувати проти земельних рішень та виступатимуть за особисте голосування та відміну подорожчання ціни на проїзд в ужгородських маршрутках.
У п’ятницю, 29 березня, закарпатцям відкрили страшний секрет: 97% доріг Закарпатської області вкриті ямами. «Та не гонно быти!», – прокоментували інформацію закарпатські водії. Кажуть, скоро не лиш сніг буде змивати асфальт, а й сонце випікатиме ями. «Біда-біда-а-а», – нарікають чиновники.
Сесія міської ради була продуктивною. І не в плані прийняття рішень для покращення життя ужгородців уже сьогодні, – до цього навіть не дійшло. Все, що встигли – покращити архітектуру, віддати Нацбанку землю і випхати з виконкому людей, які не подобаються меру. Ужгородські депутати продемонстрували неабияку солідарність і не проголосували ні за відміну рішення про завітні 2,30 за маршрутку, ні за зміни до регламенту, якими пропонувалося ввести особисте голосування і оголошення всіх відсутніх на початку засідання. Зате мерські діла пройшли на ура (я тут сумніваюсь, де має бути наголос: мЕрські чи мерськІ?!). Пропозицію Погорєлова виключити зі складу виконкому «за невідвідуваність засідань» тих, хто «говорить правду», підтримали більшістю голосів. Кажуть, земель під час сесії також пороздавали. І не тільки Нацбанку.
Вихідні розпочалися для закарпатців із не дуже веселих новин: в області знову оголосили штормове попередження, обіцяють сильні дощі, рятувальники вже відкачали 44 мільйони кубометрів води, чекають повені, сонечка нема та ще й стрілки годинників треба переводити на годину вперед.
Але не будемо сумувати! Моя бабуся колись казала: «Ми війну пережили, а дощ хіба не переживем?!» :). Так отож! Їжте вітаміни, щоб не було депресії, озброюйтеся кольоровими парасольками і розбивайте сірі будні хорошим настроєм.
Гарного тижня!
Аня Семенюк, Zaholovok.com.ua