31 березня о 3.00 українці переходять літній час. Стрілки годинників треба перевести на 1 годину вперед. Закарпатцям доведеться знову налаштовуватись на новий режим. Різниця, здавалося б, не така вже й велика, однак фахівці стверджують, що для організму дуже відчутна. Зміни спостерігаються не тільки у психоемоційному стані людини, а й у крові.
«Наш організм має свій власний внутрішній годинник, який працює за звичним графіком. Будь-які збої дають про себе знати: переведення годинників позначається не лише на психоемоційному, а й фізичному стані людей. Організм не може враз, як стрілки, перелаштуватися і «йти» по-новому. Людина стає дратівливою, млявою, погіршується сон, у людей з хронічними хворобами загострюються болячки», – каже фізичний реабілітолог Марія Семенюк.
«Вже проводилось багато досліджень, пов'язаних із хронобіологією. Маємо різні думки експертів. Зокрема, вчені з’ясували, що перші прояви десинхронозу, спричиненого переводом годинника, проявляються змінами у крові. Ще людина почувається бадьорою й здоровою, а кров уже «сигналить», що в організмі не все гаразд. Це вже вагомий привід щоб задуматись. Варто звернути на той факт, що науковці відкрили також два гени, відповідальні за фотосинхронізацію організму. Тобто, бездумне переведення стрілок годинника може позначитися навіть на генетичному рівні», – заначила Марія Семенюк.
Фахівець каже, що переведення годинникової стрілки все-таки шкодить людині: «Однозначно, але, в більшій мірі тільки тому, що організму знову треба буде перелаштовуватись, привикати.З араз мова йде про здорових людей. Після адаптації (до чого людський організм дуже добре схильний) все стане до ладу. Єдиний мінус – організму потрібен час. Тому перший тиждень може видатися особливо важким. А далі – все буде звично», – запевняє Марія.
За її словами, адаптація до нового часу триває від десяти діб до місяця, тому, бажано, бодай тиждень себе побалувати: більше спати, зменшити фізичне та психологічне навантаження, за можливості відклати на потім якісь справи.
«Школярів у цей час не варто перевантажувати домашніми завданнями. Зважаючи на ризик розвитку депресії, збагатіть меню фініками та родзинками, піднімайте настрій тим, що приносить вам радість.Головне на забувати: збалансоване харчування, достатньо сну, хороший настрій і вітаміни. Вони нам зараз, з такою затяжною весною, особливо потрібні», – радить Марія Семенюк.