Свій програш на останніх президентських виборах (2010 р.) Віктор Ющенко, лідер партії «Наша Україна» порівняв з програшем В. Черчилля, який програв в Англії вибори до парламенту, хоча і щойно виграв Другу світову війну. Так він прокоментував запитання журналіста сайту Zaholovok.com.ua на сьогоднішній прес-конференції в Ужгороді.
«Коли міністр Черчилль виграв другу світову війну, то вдома натомість з тріском програв вибори до свого парламенту. За декілька тижнів до перемоги над німцями один із найбільших національних героїв Західної Європи, який стільки відданості продемонстрував у боротьбі проти Гітлера, як ніхто, програє вибори, - розповів В.Ющенко.- Десь місяців 6 він не спілкувався з пресою. Пішов на свою садибу і разом з дітьми власноруч мурував стіну, щоб не було протягу на дитячий майданчик. З часом журналісти запитали його, у чому знаходив втіху у ті психологічно найскладніші для нього місяці. Черчилль відповів – у зведенні стіни. Одне з наступних запитань звучало так: якою буде для британця нагода згадати епоху Черчилля у 2000 році. Політик відповів: нагодою буде оця кам’яна стіна.
Результат виборів — це претензія не до мене, відверто скажу. Я себе дуже комфортно почуваю і для себе сформував ряд аргументів, - зауважив екс-президент України. - Думаю, що була велика помилка моєї нації, коли через популізм, невідповідальність, дуже часто через слабку свідомість, вони прийшли до вибору у 2009 році між двома претендентами. Популізм - це велика штука. Коли працює не свідомість, а почуття.
Тут же В.Ющенко провів аналогії із ще однією історичною особою: «Під оливою Арістотель веде уроки. 22 роки навчає послідовників, і тут до нього приходить повія і каже: те, що ти робив 22 роки, то дурниця. От подивися, я зараз пройду повз них і вони дивитися у твій бік не будуть. Оце ціна твоїй праці. А він відповідає: "Ти права, але ми з тобою робимо різну роботу. Я 22 роки все робив, щоб їх підняти, а твоя робота завжди полягає в тому, щоб їх опустити. А опустити легше, простіше, ніж піднімати», - прокоментував В.Ющенко і додав: «У ті роки, коли я мав велику честь працювати на українську націю, я ту дистанцію проходив з великою відданістю і, думаю, із колись належно оціненим результатом. Треба жити, йти далі, рухатися, не бути пихатим і мільйони разів пояснювати нації, чому ми великі, чому ми повинні бути вкупі, бути європейцями, мати свою мову, чому демократія не може бути замінена нічим. Сподіваюся, колись зрозуміють».
Добрий чоловик
Добрий чоловик