Несподівана поява паркану серед скверу. Огорожа перекрила тротуар та дорогу. Це – не лише приклад крадіжки зеленої зони від ужгородців.
Це – наочна схема, як можливо «приХватизувати» територію, що належить місту. І яка стає дуже цінною коли обіч зведено міст, прокладена нова дорога. Як забирали сквер? Хто легалізував таке рішення? Які депутати за це голосували? І чи не тому в найменшому обласному центрі просто нема чим дихати?
За часів СРСР ця місцина на вул. Баб’яка була затишною зеленою зоною біля заводу електроприладів. Можливо навіть колись саме цей сквер входив до парку, існування якого згадується у документі 1984 року – рішення облвиконкому №253. Тут йдеться, що в районі заводу «Ужгородприлад» є парк на гектар, який заснований ще у 18 столітті.
У буремні 90-ті завод припинив виробництво і місцина на довгі роки стала закинутою. Втім на початку 2000-х у цьому районі активізувалися роботи на довгобуді – нового мосту через річку Уж. У 2004 році Боздоський міст відкрили, відтак земля, де знаходиться сквер, стала ціннішою – поруч є міст, зроблена нова автодорога.
Боздоський міст з’єднав три вулиці – Загорську, Баб’яка та наб. Слов’янську. Відтак потік авто суттєво збільшився. Тож ужгородцям лишалося тільки радіти, що обіч вул. Баб’яка є невеличка зелена зона. Це особливо актуально, враховуючи, що обласний центр Закарпаття в останні роки входить до рейтингу найзабрудненіших міст. Наприклад, у 2011 році, згідно з даними МНС, брудніше повітря, ніж в Ужгороді, було лише у Маріуполі.
Однак у період із 2004 року й до сьогодні жодний міський голова Ужгорода чи хтось із депутатів не подбав, аби облагородити сквер – встановити лавиці, провести освітлення, посадити нові дерева. А минулої осені сквер взагалі огородили. Паркан постав прямо серед тротуару та під’їзної дороги!
Як згодом виявился, сквер перейшов у приватну власність.
Хто це дозволив? Питаємо це в Ужгородської міської ради. Проте заступник міського голови Володимир Фленько, а згодом і міський голова Віктор Погорелов твердять – нічого не знають про сквер і все. Офіційно це звучить так: «у відділі землекористування відсутня інформація щодо землекористувачів (власників), а також рішень Ужгородської міської ради, згідно з якими зареєстровані земельні ділянки». Ось так – в місті чергова зелена зона не межі зникнення, а в мерії не знають, що до й чого. А може просто роблять вигляд, що не знають?
Цікаво й інше – хто хоче зводити житловий будинок осторонь дороги? Це можна було б дізнатися всяк охочому, якби на паркані, як уже згадано, розмістили інформаційний стенд.
Як роз’яснив заступник начальника управління Держархбудінспекції в Закарпатській області Юрій Лошак, теперішній власник ділянки отримав будівельний паспорт на забудову земельної ділянки в управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міськради.Відтак встановлення інформаційного стенду на будівництві, яке здійснюється на підставі будівельного паспорту, не вимагається.
Також в Держархбудінспекції нас повідомили: власник ділянок – громадянин Василь Голубка – купив їх та зареєстрував повідомлення про початок виконання робіт з будівництва індивідуального житлового будинку.
З часу осені 2010-го й до осені 2014 року на «виділеній» ділянці ніхто нічого не робив, тут був тротуар та дорога. А минулої осені, як уже згадано, дві ділянки опинилися у власності вже громадянина Василя Голубки. Який, нібито, планує приватний будинок. Й у цьому намірі закрадається підозра: хіба варто зводити дім там, де гасають авта? А от для будівництва заправки чи магазину – місце на Баб’яка саме те. Але як це зробити, коли ділянка виділена безкоштовно саме для будівництва житла і саме про це повідомлено Держархбудінспекцію?
Відповідь проста – треба міняти цільове призначення ділянки. 19 лютого 2015 року в Ужгороді депутати запланували чергове засідання – у проекті земельного рішення «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» є пункт 1.89, згідно з яким громадянинові Василю Гулубці пропонується затвердити проект землеустрою «площею 0,088 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по вул. Баб’яка, б/н зі зміною цільового призначення». Себто, на ділянці із кадастровим номером 2110100000:23:001:0021 планується уже не «приватний будинок», а «громадська забудова».
Наразі цей проект рішення депутати не прийняли, оскільки з січня в Ужгороді земельні питання не розглядаються – влада не спромоглася розробити детальні плани територій. Згідно із законодавством, саме з 1 січня без детального плану територій землю не можна вилучати із власності громади.
Детальніше про те хто та як виділив ділянку читайте тут.
Ярослав Гулан,
Бюро журналістських розслідувань
«Варто ЗНАТИ!»
для «CorruptUA.org»