На Закарпатті 81,3% органів місцевого самоврядування не оприлюднюють належним чином публічну інформацію у формі відкритих даних. Частково публікують такі дані 12,5% органів місцевої влади і лише 6,3% оприлюднюють публічну інформацію у формі відкритих даних так, як цього вимагає законодавство.
Про це йдеться у звіті про результати перевірки стану забезпечення органами місцевого самоврядування Закарпаття інформаційних прав у 2025 році, який представили в Ужгороді у п’ятницю, 24 квітня.
Представник Уповноваженого ВР з прав людини у Закарпатській області Андрій Крючков під час відкриття заходу зазначив, що мета – не сварити, а вказати на недоліки. Також він висловив сподівання, що до кінця 2026 року рекомендації будуть враховані, а відповідні недоліки у роботі органів місцевого самоврядування будуть виправлені.
Разом з тим, заступник голови Закарпатської облради Василь Дем’янчук і мер Ужгорода Богдан Андріїв у своїх виступах зазначали, що інколи громадяни «зловживають» поданням інформаційних запитів до органів влади, додаючи посадовцям «багато роботи».
«Деколи люди зловживають, а інколи є мета комусь нашкодити», – сказав Василь Дем’янчук про кількість запитів, які надходять до органів влади, однак підкреслив, що права громадян мають бути забезпечені, однак, говорячи про права, «не варто забувати і про обов’язки».
Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв у своєму виступі, зокрема, зазначив, що вважає, що «необхідні корективи до Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки інколи відповіді займають дуже багато часу і великі купи паперу йдуть на відповіді, які нікому не потрібні».
Під час представлення результатів моніторингу головна спеціалістка Офісу Омбудсмана Ганна Чижмар розповіла, що навіть після проведення перевірок були випадки, які свідчать про наявність недоліків у роботі органів місцевої влади щодо забезпечення інформаційних прав. Зокрема, Ганна Чижмар навела приклад, коли під час запрошення представників влади у громадах, один зі співрозмовників, працівник однієї з місцевих рад, перепитав, що таке веб-сайт.
Разом з тим Ганна Чижмар наголосила, що під час моніторингу увага була зосереджена на аспектах, які найбільш відчутні для громадян у повсякденному житті. Зокрема, перевіряли оприлюднення графік прийому громадян, порядок подання інформаційних запитів, можливість зареєструвати електронні петиції, оприлюднення відкритих даних.
Моніторинг проводився у 64 громадах: з квітня по жовтень 2025 року представництво Омбудсмана перевірило 34 сільські ради, 19 селищних та 11 міських рад.
«Результати перевірок показали не лише недоліки, а наявність системних бар’єрів», – зазначила Ганна Чижмар.
За результатами моніторингу, майже половина (понад 47%) органів місцевого самоврядування на Закарпатті виконують обов’язок щодо оприлюднення графіків особистого прийому громадян, однак 41,3% не виконують, ще 11,1% – виконують з помилками.
Лише 15,6% органів місцевої влади на Закарпатті забезпечують можливість подати електронну петицію через їх офіційний вебсайт. Понад 84% фактично не виконують цю вимогу.
Щодо оприлюднення порядку подання запитів на інформацію та оскарження рішень та бездіяльності, то лише 10,9% органів місцевої влади оприлюднює такі дані, майже 83% – ні, 6,3% – лише частково.
«Це свідчить про системне ігнорування розпорядниками інформації вимог Закону, що в умовах воєнного стану є неприпустимим. Відсутність належного інформування створює штучні бар’єри: запитувачі змушені витрачати час на пошук контактів, що в результаті призводить до перевантаження телефонних ліній або надсилання запитів на неактуальні адреси», – йдеться у звіті.
Щодо оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних, то лише 4 органи місцевої влади (6,3%) виконують цю вимогу, 12,5% – тільки частково, а 81,3% – ні: більшість розпорядників інформації не завантажили на Єдиному державному веб-порталі жодного набору відкритих даних, або ж взагалі не зареєстровані на ньому.
Оприлюднення інформації про використання публічних коштів теж не на високому рівні: 37,5% громад публікують таку інформацію в повному обсязі, 7,8% роблять це лише частково, а 54,7% припинили оприлюднення таких даних. Разом з тим, один орган місцевої влади взагалі не зареєстрований на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів.
Представник Омбудсмана у Закарпатській області Андрій Крючков зазначив, що протягом трьох років його роботи на Закарпатті «не складений жодний протокол про ненадання інформації, про порушення інформаційних прав», однак, за його словами, випадки такі були, але після відповідних звернень права громадян були поновлені та інформація надана.
«Завжди даю можливість поновити права, дотриматись вимог Закону. Якщо все буде діяти, як має, і вся інформація буде опублікована – не буде зловживань, про які говорили представники влади. Людина сама зможе отримати всю необхідну інформацію, бо вона буде знаходитися в публічному доступі», – зазначив Андрій Крючков.
Також він додав, що органам місцевої влади було б добре визначити окремих відповідальних за доступ до публічно інформації та висловив сподівання, що рекомендації офісу Омбудсмана будуть враховані, а недоліки в роботі – виправлені до кінця цього року.