З 2 до 7 листопада 2026 року в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту в Ужгороді триватиме виставка «Музей у валізі», присвячена історії Луганського обласного краєзнавчого музею, який пережив окупацію, втрату колекцій та вимушене переміщення. Про експозицію, збереження культурної спадщини під час війни та міжнародну співпрацю музейників розповіли на пресконференції в Ужгородському прес-клубі.
Організатором виставки є Луганський обласний краєзнавчий музей. Експозиція розповідає про історію установи, її працівників та людей, які допомагають зберігати культурну пам’ять Луганщини попри війну й окупацію. Виставка є частиною ширшого проєкту «Музей у валізі», що також передбачає створення каталогів, цифрової експозиції, збір матеріалів про культурну спадщину регіону та виставку «За межами видимого. Культурна спадщина Луганщини».
Луганський музей, втрата колекції та відновлення роботи після окупації
Олеся Мілованова, директорка Луганського обласного краєзнавчого музею розповіла, що після окупації частини Луганщини у 2014 році музейна команда відновлювала роботу у Старобільську. Там вдалося сформувати нову колекцію, яка налічувала близько 10 тисяч експонатів. Однак із початком повномасштабного вторгнення у 2022 році музей знову опинився в окупації. Через небезпеку працівники не мали можливості евакуювати музейні предмети. Команда виїхала до Львова, де продовжила роботу на базі музею «Територія Терору».
Після переїзду музейники переосмислили роль своєї установи. Вони вирішили не лише відновлювати колекції, а й створити простір підтримки для жителів Луганщини, які були змушені залишити свої домівки. «Самі луганці долучилися до відновлення свого музею. Ми їх не просили. Вони почали пересилати свої сімейні фотографії, документи, усні історії, предмети. Наскільки важливо людині, яка втратила свій дім, зберігати свою регіональну ідентичність, свою культуру», – розповіла директорка.
Олеся Мілованова наголосила, що для людей, розпорошених по різних регіонах України та за кордоном, збереження культурної спадщини є також способом підтримувати зв’язок із рідною землею: «Ми зараз розсіяні по всій Україні й за кордоном. І всі ми є носіями своєї культурної спадщини, культури і традицій своєї землі. Ми інтегруємося, набуваємо щось нове, але для нас дуже важливо і дітям розповісти, хто ми».
Збереження культурної спадщини Луганщини та Чорнухинська мадонна
Окремою темою презентації стала Чорнухинська мадонна — дохристиянська кам’яна скульптура, знайдена в селі Чорнухине на Луганщині. Про її значення розповіла Євгенія Калугіна, директорка Слов’янського музею. За її словами, особливістю скульптури є зображення жіночої постаті з дітьми. «У Луганському музеї зберігається річ, якої немає більше у світі. Це дохристиянська курганна скульптура, знайдена в селі Чорнухине», – зазначила Євгенія Калугіна. Вона наголосила, що збереження таких пам’яток є важливим не лише для музейних колекцій, а й для усвідомлення історії та культурної ідентичності українського сходу.
Образ Чорнухинської мадонни директорка музею також пов’язує із сучасним досвідом українських жінок, які під час війни змушені самостійно виховувати дітей і підтримувати свої родини. «Я вірю в те, що ми з вами повернемось і свою старість будемо зустрічати у своєму степу», – сказала Євгенія Калугіна.
Павло Леньо, к.і.н., доцент кафедри археології, етнології та культурології Ужгородського університету звернув увагу на важливість документування історій культурних інституцій, які продовжують працювати під час війни. За його словами, дослідники активно фіксують особисті свідчення про війну, однак історії самих установ, їхнього виживання, евакуації та відновлення залишаються менш дослідженими.
«У порівнянні з фіксацією особистих історій у нас набагато менше, фактично дуже мало історій інституцій в умовах війни. І це один із таких цікавих прикладів, який варто вислухати й обговорити», – зазначив історик.
Він також наголосив, що культурна спадщина не обмежується матеріальними предметами: «Артефакти – це лише частина життя. Культурна спадщина – це також повсякденні культурні практики людей. І люди, які цим займаються, дозволяють передавати цю інформацію».
До учасників пресконференції також звернулися у відеоформаті швейцарські науковці, які долучилися до створення та міжнародного представлення виставки.
Міжнародна співпраця музейників і презентація виставки у Швейцарії
Пітер Ларсен, координатор Geneva Heritage Lab, розповів про співпрацю з командою Луганського музею та колегами з Університету Фрібургу. Він наголосив, що виставка порушує питання, які виходять за межі традиційного представлення музейних предметів.
«Для нас ця виставка – це не просто черговий експонат, це питання сенсу та ідентичності», –зазначив Петер Ларсен. За його словами, музеї є не лише місцями зберігання історичних предметів. «Музеї – це не кінцеві сховища забутого минулого. Навпаки, це місця, де оживають минуле, сучасність і все розмаїття складних сенсів», – підкреслив науковець.
Професор сучасної історії Університету Фрібургу Клод Хаузер розповів, що міжнародна співпраця над виставковим проєктом розпочалася у вересні 2022 року. До ініціативи долучилися українські дослідники, Університет Фрібургу, Університет Ігнаціанум у Кракові, а згодом і Женевський університет. Співпраця охоплювала наукові семінари, зустрічі та майстер-класи, присвячені збереженню української культурної спадщини, яка опинилася під загрозою через війну.
Що можна побачити на виставці «Музей у валізі» в Ужгороді
Уперше виставку «Музей у валізі» представили у Фрібурзі у 2023 році. Згодом її демонстрували в освітніх і культурних установах Швейцарії, зокрема в Женеві.«Для нас було вкрай важливо привернути увагу до загрози пошкодження, знищення чи безповоротного зникнення музейних скарбів», – наголосив Клод Хаузер.
Експозиція «Музей у валізі» поєднує архівні матеріали, фотографії, художню фіксацію подій 2014–2025 років та свідчення людей, які рятували й відновлювали Луганський обласний краєзнавчий музей. Виставка простежує шлях установи від її створення у 1920 році через втрати, окупацію та вимушене переміщення до відновлення діяльності в інших містах України. Окрема виставкова частина «За межами видимого» присвячена культурній спадщині Луганщини, яка продовжує існувати завдяки пам’яті, традиціям, людським історіям і творчості навіть після втрати матеріальних носіїв.
Виставка «Музей у валізі» триватиме в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту в Ужгороді з 2 до 7 листопада 2026 року.
