Релокація підприємств і розвиток промисловості змінили потреби ринку праці Закарпаття. Водночас система професійної освіти не завжди встигає реагувати на запити роботодавців. Як подолати кадровий дефіцит, залучити громади до підготовки фахівців і знайти фінансування для оновлення закладів освіти – обговорили в Ужгороді під час заходу «Партнерства для розвитку людського капіталу та економічної конкурентоспроможності Закарпаття».
Зустріч, організована Агенцією регіонального розвитку Закарпатської області, об’єднала представників обласної влади, територіальних громад, бізнесу, закладів освіти та експертного середовища. Учасники представили результати дослідження відповідності людського капіталу потребам регіональної економіки, обговорили підготовку інвестиційних проєктів і можливості міжнародного партнерства.
Дослідження потреб регіональної економіки та кадровий дефіцит на Закарпатті
Однією з центральних тем зустрічі стали результати дослідження «Відповідність людського капіталу потребам регіональної економіки», проведеного за участю фахівців Національного інституту стратегічних досліджень. За словами доктора економічних наук, професора, завідувача сектору досліджень Західного регіону Національного інституту стратегічних досліджень Володимира Химинця, дослідження охопило як релокований, так і місцевий бізнес.
«У межах дослідження ми опитали 51 підприємство, як релоковані, так і місцеві, 20 територіальних громад, п’ять професійних спілок та 10 закладів професійно-технічної освіти», – розповів Володимир Химинець.
Отримані результати дозволили визначити галузеві прогалини в підготовці фахівців і підготувати рекомендації щодо відкриття нових спеціальностей відповідно до потреб роботодавців. «Один із найважливіших висновків дослідження – критичний дисбаланс між наявним людським капіталом Закарпаття та темпами економічного зростання. Економіка регіону трансформується швидше, ніж система підготовки кадрів встигає забезпечувати фахівцями провідні підприємства, які стимулюють економічний розвиток області», – зазначив Анатолій Головко, представник Національного інституту стратегічних досліджень, який координував соціологічне дослідження.
За його словами, кадровий дефіцит не обмежується нестачею працівників певних професій. Він пов’язаний також із міграцією, станом освіти, можливостями територіальних громад і нерівномірністю їхнього економічного розвитку.
Як релокація підприємств змінила ринок праці області
Зміни на ринку праці особливо відчутні на тлі переміщення підприємств до Закарпаття після початку повномасштабного вторгнення. Директор департаменту економічного та регіонального розвитку Закарпатської ОВА Тарас Триндяк наголосив, що область стала одним із тилових регіонів, де відновлюють роботу підприємства з інших частин України.
За цей період до Закарпаття релокувалися близько 400 підприємств. «Релокація суттєво змінила економічне обличчя Закарпаття. Фактично ми спостерігаємо новий етап індустріалізації регіону», – зазначив Тарас Триндяк. Водночас промислове пожвавлення виявило проблему, яка формувалася десятиліттями. Після занепаду багатьох підприємств у пострадянський період область втратила значну частину кваліфікованих виробничих та інженерних кадрів. «Коли промисловість почала повертатися в регіон, ми зрозуміли, що не повністю готові до нових викликів. Частина працівників переїхала разом із релокованими підприємствами, але цього недостатньо. Нам необхідно мати власних кваліфікованих фахівців, які працюватимуть на цих виробництвах», – пояснив посадовець.
Чому професійна освіта не встигає за потребами бізнесу
Одним із питань дискусії стало формування регіонального замовлення на підготовку фахівців. За словами Тараса Триндяка, пропозиції щодо такого замовлення передають районним адміністраціям і територіальним громадам для опрацювання спільно з бізнесом. Однак після проходження всіх етапів погодження зміни в переліку спеціальностей не завжди відповідають очікуванням.
«Ми з’ясували, що проблема виникає тоді, коли визначення потреб у підготовці кадрів фактично знову переходить до закладів професійної освіти. Вони не завжди достатньо враховують позицію бізнесу, натомість орієнтуються насамперед на власні можливості: наявний викладацький персонал, матеріальну базу та спеціальності, за якими вже можуть здійснювати підготовку», – пояснив він.
При цьому відкриття нових спеціальностей потребує ресурсів, обладнання та відповідної підготовки. Учасники зустрічі наголошували: вирішити цю проблему лише на рівні закладів освіти неможливо. До визначення потреб у фахівцях мають активніше долучатися роботодавці та територіальні громади.
Яку роль громади мають відігравати у підготовці фахівців
Хоча заклади професійної освіти здебільшого перебувають у сфері управління області, результати їхньої роботи безпосередньо впливають на розвиток громад, де вони розташовані. На цьому наголосив заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета. «На перший погляд, це може здаватися не зовсім логічним, однак насправді такий підхід абсолютно правильний», – зазначив він.
За словами посадовця, заклади готують працівників для підприємств, які діють на території громад, створюють робочі місця та забезпечують податкові надходження. Тому під час формування регіонального замовлення важливо враховувати не лише можливості навчальних закладів, а й економічні плани самих громад. «Ми повинні розуміти, як громади бачать своє майбутнє, які підприємства приходять на їхню територію, який бізнес вони хочуть розвивати та яких фахівців необхідно для цього готувати», – підкреслив Андрій Шекета.
Він також звернув увагу на практичну підтримку закладів освіти з боку місцевого самоврядування. Йдеться про вирішення інфраструктурних питань, комунікацію з підприємствами та допомогу в налагодженні співпраці з роботодавцями.
Володимир Химинець також наголосив, що професійну освіту не варто розглядати виключно як відповідальність обласної влади. Громади безпосередньо зацікавлені в підготовці працівників, які залишатимуться працювати на місцевих підприємствах. Окремим напрямом, на його думку, має стати професійна орієнтація школярів і робота з батьками. Серед запропонованих підходів: відвідування підприємств школярами та батьками, знайомство із сучасними виробництвами й можливостями працевлаштування в регіоні. Практичною складовою представленої роботи стала підготовка громад і закладів професійної освіти до залучення інвестицій.
Підготовка інвестиційних проєктів для розвитку професійної освіти
Як розповіла директорка Агенції регіонального розвитку Закарпатської області Ганна Цімболинець, проєкт був спрямований на розвиток спроможності місцевих команд самостійно готувати якісні інвестиційні пропозиції. «Для того щоб формувати конкурентоспроможні проєкти та залучати додаткове фінансування на розвиток громад і закладів освіти, дуже важливо навчитися правильно планувати такі проєкти, узгоджувати їх зі стратегіями регіонального та місцевого розвитку, розуміти особливості роботи з донорами й вимоги до проєктних пропозицій», – пояснила вона.
До роботи залучили представників громад і закладів професійно-технічної освіти Тячева, Хуста, Виноградова, Перечина та Мукачева. «Проєкти мають бути людиноцентричними, відповідати потребам громад і роботодавців. Тому для нас було дуже важливо, щоб команди, з якими ми працювали, після завершення проєкту могли продовжувати цю роботу самостійно», – наголосила директорка Агенції.
У межах реалізації проєкту також було підготовлено 5 проєктних заявок на отримання грантового фінансування. Вони передбачають відкриття нових спеціальностей або придбання сучасного обладнання для закладів професійно-технічної освіти. Реалізація цих пропозицій залежатиме від подальшого залучення коштів. Очікується, що вони допоможуть оновити матеріально-технічну базу закладів освіти та розширити підготовку фахівців для місцевих підприємств.
Захід проводився в межах програми «Регіональне майбутнє», яка фінансується Швейцарсько-українським проєктом «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, що втілюється за підтримки Швейцарії компанією NIRAS Sweden AB. Точка зору учасників цього заходу є їх персональною відповідальністю та не обов’язково відображає точку зору Швейцарської агенції розвитку та співробітництва або NIRAS Sweden AB.