Станом на 2026 рік в УжНУ близько 30% студентів на кожному факультеті залучені до наукової діяльності. Наукова робота університету включає значну кількість державних і міжнародних проєктів, а також дослідження на замовлення бізнесу та органів місцевого самоврядування. Серед них проєкти з альтернативної енергетики, екологічного розвитку та посилення спроможності громад. Крім цього, збільшується підтримка молодих науковців: впроваджують надбавки до заробітної плати, зʼявляються нові можливості, зокрема для стажувань. Водночас протягом останніх років УжНУ поступово змінює наукові напрями відповідно до потреб Закарпаття, з акцентом на технології, інженерію та STEM.
Шлях до науки через цікавість
Зараз в університеті працює 73 науковці за договорами цивільно-правового характеру, 19 – за сумісництвом, а також 39 штатних наукових працівників. Кількість аспірантів становить 868 осіб, докторантів – 45. Станом на 4 червня у 2026 році вже захищено 32 дисертації, 17 захистів розпочато, а близько 60 перебувають на етапі формування документів. Близько третини студентів на кожному факультеті залучено до наукової діяльності.
Більше про науку в університеті та перспективи дослідницької карʼєри zaholovok.com.ua розповів проректор з наукової роботи УжНУ, доктор медичних наук, професор Іван Миронюк. Він також поділився власним досвідом наукових досліджень.
– Я досі пам’ятаю, як ставши молодим лікарем-дерматологом після закінчення інтернатури та навчання на медичному факультеті, спостерігав за старшими лікарями, коли вони у відділенні призначали ті чи інші медикаменти при різних захворюваннях. І мене зацікавило: а чому саме цей препарат?
Тоді інтернету практично не було. Джерелами ставали книжки, підручники тощо. І коли я почав вивчати це більш детально, зацікавився пошуком джерел. Пізніше я вже почав шукати свої напрямки, особисті підходи, ґрунтуючись на дослідженнях інших. Формував власне бачення, спостерігаючи за пацієнтами, за тим, як вони реагують на лікування, наскільки воно ефективне. Так я потрапив у науку. Із цікавості.
- Чи цікавиться сучасна молодь наукою? Як залучити їх до наукової роботи та досліджень?
– Зараз молодь дуже швидко хоче отримати, побачити, а можливо й відчути матеріально результат своєї роботи. Усі намагаються йти в ті галузі та напрямки, які швидко приносять або фінансовий результат, або кар’єрне зростання, або можливості для самореалізації. Наукова та викладацька робота тут дещо інша.
Проєктна аспірантура як пілотна ініціатива
– Однак впродовж останніх 2 років відбуваються зміни. Зокрема, завдяки участі Міністерства освіти і науки. Йдеться про впровадження наукової атестації, базового фінансування, надбавок до заробітної плати та підтримки науковців. Окрім цього, розширюється підтримка молодих науковців, що сприяє створенню умов для самореалізації молодих людей та їхньої фінансової підтримки в науковій сфері.
Водночас зараз ми проходимо конкурс за так званою проєктною аспірантурою. Поки що це пілотний проєкт і наразі він доступний лише для STEM-спеціальностей – інженерно-технічних напрямків, фізики, хімії та інших. Тут уже передбачена заробітна плата: тобто, навчаючись в аспірантурі, ви отримує не стипендію, а заробітну плату і проводите реальні дослідження. Робота керівника також оплачується. На це окремо виділяють кошти.
Ми бачимо, що з’являються зовсім молоді вчені, випускники магістратури, які зацікавилися можливістю самореалізації в науково-дослідницькій роботі в закладах вищої освіти. У нас є когорта успішних молодих учених. Навіть є випадки, коли вони заробляють значно більше, ніж досвідчені професори, доктори наук, завідувачі кафедр чи декани.
Я дуже сподіваюся, що в Україні з’являться програми не лише проєктної аспірантури, а й постдокторантури. Зараз це питання розглядається і перебуває на етапі громадського обговорення як один із напрямків підтримки молодих науковців.
Відновлення студентських наукових товариств
- Як саме університет допомагає студентам реалізовувати себе в науці?
– Освіта без досліджень в університеті неможлива. Це не школа. Чи є зараз потреба йти в університет, щоб отримати знання? Загалом – ні. Важливо те, що в університеті викладають результати власних досліджень і досвід щодо тих питання, яке досліджують наші науковці. І саме ця інформація, ці знання, вміння та навички недоступні в інформаційних джерелах.
Мало того, я беру студентів і залучаю їх до своїх досліджень. Таким чином вони створюють нові знання. Тобто університет формує компетентності майбутнього фахівця, науковця, дослідника. Окрім цього, ми повністю відновили на всіх факультетах студентські наукові товариства. Вони зараз дуже активно проводять свої конференції, круглі столи, їздять в інші виші, співпрацюють із науковим товариством Львівського національного університету та інших, а також обмінюються досвідом і представляють дослідження.
Ми також розширили і запустили активну роботу Ради молодих вчених. Це вже аспіранти, старші – до 35 років або до 40 – якщо це доктори наук. Вони проводять великі міжнародні конференції, залучають колег з усієї України, а також із Польщі, Німеччини, Великої Британії.
Дослідження УжНУ замовляє і бізнес, і громади
- Над якими проєктами наразі працює УжНУ в галузі науки?
– Я дуже хочу, щоб Ужгородський університет отримав статус дослідницького університету. Це окремий тип університетів, де основне – це дослідження, а освіта реалізується вже на основі цих досліджень.
Як класичний університет маємо дуже багато напрямків наукових досліджень. На межі 2025-2026 років ми пройшли державну атестацію за чотирма науковими напрямками, що формують науку від загальносвітового рівня до регіонального. На найвищому рівні атестовані, наприклад, за природничо-математичним напрямком – категорія А. На національному рівні науки за ми працюємо над біомедичним напрямком. На регіональному – за суспільним та інженерно-технологічним напрямками. Але всі ці напрямки є визнаними та атестованими.
Якщо говорити про наукові дослідження, то наразі реалізуємо велику кількість державних проєктів, які для своїх потреб замовляють органи місцевого самоврядування, бізнес та інші. Крім того, у нас є значна кількість міжнародних проєктів.
У 2025 році ми подали на конкурси Єврокомісії з науки понад 20 проєктів. Держава визнала наші наукові досягнення і вперше в історії виділила нам на 2026 рік 30 млн грн на розвиток науки університету. Це значна сума для вишу. Паралельно ми отримуємо кошти за виконання окремих наукових проєктів.
- Ви згадували, що замовляють дослідження в УжНУ. Які саме, наприклад?
– У нас були дослідження пов’язані з альтернативною енергетикою. Це так звані госпдоговірні теми, коли дослідження замовляє не держава, а приватний сектор або місцеві органи самоврядування за кошти. Є багато робіт з екологічних оцінок, оцінки впливу, розробки стратегій розвитку громад за різними напрямками тощо.
Також були замовлення від приватного сектору, наприклад, на розробку нової фарби чи нового компонента до певних матеріалів. Тобто це промисловість, яка виробляє продукцію і потребує більш технологічних рішень. У цьому напрямку активно працюють хіміки. Географи – у сфері географії, землевпорядкування, геодезії тощо. Інженерно-технічні спеціальності також мають багато таких замовлень.
Був період, коли й соціальні науки мали значну кількість госпдоговірних тем – різні експертні оцінки тощо. Астрономи та астрофізики мають великі міжнародні договори, зокрема співпрацю з обсерваторіями. Дослідження з мікробіому також мають значний міжнародний характер – ними переважно займаються наші біохіміки.
Вплив війни на науку
- Як повномасштабна війна вплинула на розвиток науки в Україні, зокрема в університетах? Чи змінилась кількість досліджень?
– Перші 2 роки з початку повномасштабного вторгнення багато напрямків фактично стали на паузу. УжНУ ніколи не займався оборонними технологіями, тобто тими, які зараз найбільш потрібні. Ми переважно працювали в мирному, цивільному напрямку. Але вже останні роки почався новий розвиток. Вкладення в інновації в Україні, зокрема у наукові розробки, нові системи, нові підходи та наукові продукти, різко зросли.
Це пояснює, чому зараз на науку виділяють більше коштів: прийшло усвідомлення, що лише високотехнологічна країна може ефективно існувати в сучасному світі. Нам необхідно створювати власні технології.
- Скільки зараз в університеті налічується докторів наук, кандидатів, аспірантів?
– Зараз свої роботи захищають вступники 2022 року. Тоді був значний набір. А минулого року вступ був значно меншим, бо Міністерство запровадило більш жорсткі вступні іспити. Так само, як і в магістратуру, це так звані ЄВІ – єдиний вступний іспит, та ЄФВВ — єдине фахове вступне випробування. Вони проводяться у форматі, подібному до НМТ.
На жаль, багато охочих вступити не долають встановлений поріг у 150 балів. Через це кількість вступників у 2025-му була меншою. До цього ми практично повністю заповнювали наш ліцензійний обсяг, який становить 450 осіб на рік.
В УжНУ допоможуть з реалізацією ідеї
- Які перспективи є у студентів, аспірантів, науковців в Україні?
– Зараз для України відкрилися практично всі світові ринки наукових замовлень. Водночас існує величезна кількість конкурсів і грантів фінансування від різних країн – Єврокомісії, Японії, НАТО, COST тощо. У нас працює окремий відділ, який не лише відслідковує ці можливості, а й щомісяця готує та публікує на сайті Ужгородського університету дайджест наукових програм: від мікрогрантів і стипендій до стажувань, досліджень і великих міжнародних грантів на мільйони євро. Є й молоді науковці, які максимально використовують ці можливості. Вони подорожують по всьому світу, проводять дослідження, отримують значне фінансування. Більше того, вони виграють стипендії Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів як молоді науковці.
Одним із важливих досягнень за останні роки є створення окремої спеціальної сервісної служби в УжНУ, яка допомагає та супроводжує всіх наших науковців у процесі подання грантів в університеті.
Наприклад, науковець приходить з ідеєю: «Я хочу створити нові окуляри з певними характеристиками». Грошей, замовника чи ресурсів у нього немає. Він приходить із цією ідеєю, і фахівці починають працювати: уточнюють напрям, розбираються в суті. Далі допомагають знайти партнерів і колаборації з іншими країнами, університетами України тощо, щоб сформувати дослідницьку групу. Після цього підбирають можливості фінансування або пропонують шлях через стартап-школу та стартап-проєкти.
Потім допомагають оформити заявку. Наукову частину подає сам дослідник, а всі інші вимоги оформлюють фахівці. Вони організовують брокерські зустрічі, допомагають із переговорами з потенційними партнерами, супроводжують подання заявки. У разі зауважень або доопрацювань також допомагають усе виправити. Якщо проєкт виграє, то університет забезпечує повний адміністративний супровід – фінансовий, бухгалтерський та організаційний.
Завдання науковця – займатися наукою. Усе інше забезпечують відповідні підрозділи університету, які супроводжують його на всіх етапах.
- Якою буде наука в Україні, або ж навіть на Закарпатті, через 5-10 років?
– Ринок праці та ринок інноваційних технологій у регіоні вже змінився з початку повномасштабного вторгнення. Відбувається релокація підприємств, зокрема високотехнологічних виробництв.
Враховуючи, що ми є науковою базою регіону, ще й проходимо процес об’єднання з Мукачівським державним університетом у більший виш, я впевнений, що через 5, а тим паче 10 років відбудеться значна переорієнтація наукових напрямів роботи Ужгородського університету.
Ми вже зараз переорієнтовуємося, і надалі ця трансформація лише посилюватиметься відповідно до потреб нових технологій і технологічного розвитку Закарпаття як регіону. Основний акцент буде на технологіях, інженерно-технологічних напрямах, фізиці, хімії, STEM-спеціальностях.
*інфографіка Катерини Жеребак, текст і фото Валерії Рубаняк