16 вересня в Ужгороді, в межах Міжнародної науково-практичної конференції «Синергія професій у збереженні здоров’я громади» відбулася сателітна сесія, присвячена сучасним підходам до діагностики, профілактики та допоміжної корекції посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
Під час панельної дискусії «ПТСР як системний стан: від біомаркерів до персоналізованої реабілітації» провідні фахівці в галузях медицини, психології, імунології, біохімії, генетики та мікробіології обговорили можливості застосування результатів дослідження кишкового мікробіому для вдосконалення допомоги військовослужбовцям, ветеранам та внутрішньо переміщеним особам із ПТСР.
Центральною темою зустрічі стало представлення результатів наукового проєкту «Інноваційні підходи до аналізу і корекції мікробіому в діагностиці, профілактиці та лікуванні посттравматичних стресових розладів», реалізованого у 2024–2026 роках за фінансування МОН України обсягом 3,5 млн грн. Проєкт був спрямований на вивчення взаємозв’язків між станом кишкового мікробіому, клініко-лабораторними показниками та психоемоційним здоров’ям людей, які зазнали травматичного досвіду.
«Реалізація цього проєкту була складним завданням, однак ще більший виклик – його подальше впровадження. Один із важливих результатів уже сьогодні – ми змогли об’єднати навколо проєкту фахівців різних напрямів, – сказала Надія Бойко, професорка, докторка біологічних наук, завідувачка кафедри медико-біологічних дисциплін ННІСЛМ, співзасновниця ТОВ “Едієнс” – Ця сателітна сесія є свідченням такої співпраці. Сьогодні ми говоримо не лише про результати дослідження, а й про те, як їх можна реалізувати та впровадити. Водночас тема ПТСР стосується значно ширшого кола людей, ніж може здаватися. Навіть ті, хто безпосередньо не бере участі у військових діях, живуть в умовах постійного стресу, психологічного та нервового навантаження. Тому важливо говорити про ПТСР як про проблему, яка в умовах війни стосується всього суспільства».
За словами Надії Бойко, дослідження проводили паралельно за різними напрямами – від культурального аналізу мікробіоти та класичних біохімічних показників до генетичних визначень мікробіому, імунологічних, психодіагностичних досліджень з виконанням комп’ютерного моделювання та побудови прогностичних моделей. «Ми працювали з клініками в Ужгороді, Львові та Харкові, сформували когорти військовослужбовців із ПТСР і без нього та проводили також обстеження внутрішньо переміщених осіб із ПТСР. Загалом було обстежено близько 300 учасників когортного дослідження. Для нас принципово важливо було не просто отримати певний результат, а перевірити його різними методами, адже коли йдеться про біомаркери та потенційні психобіотичні продукти, питання доказовості, валідації та персоніфікації є ключовими», – розповіла Надія Бойко.
Дослідження показало відмінності у мікробіомних профілях та метаболічних показниках досліджуваних груп населення і дозволило перейти від окремих лабораторних показників до комплексного аналізу мікробіому. Зокрема, науковці виявили різну глибину дисбіозу в досліджуваних когортах, сформували підходи до пошуку мікробіомних маркерів та розпочали роботу над персоніфікованою ПЛР-тест-системою. Паралельно були відібрані перспективні комбінації фармабіотичних штамів і створені їхні прототипи. Наступний виклик – довести валідність отриманих результатів і перейти до їхнього практичного застосування. «Саме тому ми говоримо про системний підхід: не можна окремо розглядати психічне здоров’я, мікробіом, імунну відповідь, метаболізм чи харчування. Наше завдання – об’єднати ці компоненти та на їхній основі розвивати персоніфіковані підходи до підтримки людей із посттравматичними станами», – резюмувала Надія Бойко.
Отримані результати стали основою для розроблення прогностичних моделей оцінювання ризику ПТСР, формування панелі мікробіомних біомаркерів та створення підходів до персоніфікованої підтримки людей із посттравматичними розладами.
У межах проєкту команда поєднала результати мікробіомного, імунологічного та біохімічного досліджень, щоб перейти від окремих лабораторних показників до персоніфікованих рішень. На основі профілювання досліджуваних когорт було визначено 16 потенційних маркерів, які планують використати для створення мультикомплексної ПЛР-тест-системи, а також розроблено підходи до індивідуального підбору фармабіотичних композицій і функціональних харчових продуктів. Про це розповіла Світлана Бурмей, докторка філософії, науковий співробітник НДНЦ молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок УжНУ, і комерційний менеджер ТОВ «Едієнс». Паралельно команда створила відкриту базу даних про взаємодію мікроорганізмів і вплив харчових продуктів на мікробіоту, розробила алгоритм персоніфікованої корекції, що враховує біохімічні, мікробіомні, психосоматичні та соціальні показники, а також підготувала перші прототипи біопрепаратів і функціональних продуктів.
Про особливості харчування осіб із ПТСР і розроблені технічні умови на функціональні харчові продукти та біопрепарати розповіла Леся Юсько, кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри медико-біологічних дисциплін ННІСЛМ, наукова співробітниця НДНЦ молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок УжНУ.
Окремим напрямом стала пілотна апробація індивідуально підібраних композицій за участю дев’яти ветеранів із підтвердженим ПТСР: після семиденного курсу у повторних зразках зафіксували зміни показників мікробіоти, однак ці результати мають пілотний характер і потребують подальшого дослідження та валідації. Наступним етапом команда називає доопрацювання технологій, технічних умов і тест-систем, щоб перевести напрацювання проєкту у доступні практичні рішення для медицини та профілактики.
Учасники дослідження пройшли психодіагностичне, гематологічне, біохімічне, метаболічне та імунологічне обстеження. Біохімічні маркери ПТСР представила Олександра Паллаг, кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри медико-біологічних дисциплін ННІСЛМ, директорка НДНЦ молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок УжНУ, та відповідальна виконавиця проєкту: за її словами, у пацієнтів з ПТСР виявлено ознаки системного запалення та метаболічних порушень. Зафіксовано також зміни клітинної ланки імунітету, зокрема відмічено показники, пов’язані з імунним виснаженням та апоптозом. Вона відмітила, що результати проєкту доступні у численних публікаціях, також зазначила, що отримано обладнання і вже налагоджено випуск ліофільної форми нового біопрепарату DefendEX разом з к. ф-м наук, докторантом і учасником проєкту Олександром Минею. Також автори проєкту анонсували нову ПЛР тест-систему для ранньої діагностики ПТСР і напрацьовані прототипи алгоритму підбору персоніфікованого харчування з метою його профілактики.
Під час панельної дискусії експерти обговорили, як результати лабораторних і клінічних досліджень можуть бути інтегровані в комплексні програми лікування, психологічного супроводу та фізичної реабілітації. До обговорення долучилися Олена Колеснікова, докторка медичних наук, лікарня «МейнСтрім», Державна установа «Національний інститут терапії ім. Малої Національної академії медичних наук» (Харків); Діана Кайнц, кандидатка фізико-математичних наук, доцентка УжНУ і представниця ГО «Зонта Ужгород»; Олена Яцина, професорка кафедри наук про здоров’я, докторка психологічних наук, ДВНЗ «Ужгородський національний університет»; Ніна Софілканич, лікарка-психіатриня, доцентка кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії ДВНЗ «УжНУ», фахівчиня з КПТ, сертифікований ВООЗ тренер з програми MhGAP, тренер з програми «Самодопомога Плюс»; Вікторія Білак, співзасновниця сіті-ферми «ЗеленьОК», спів-розробник нового функціонального продукту; Наталія Масяк, завідувачка відділення «Центр психологічної реабілітації» Центру «Superhumans»; Ольга Зінченко, нутриціологиня, мама учасника когорти, військового; Ігор Колодій, клініка «Ісіда»; Олексій Калмиков, засновник і керівник Науково-дослідного інституту доказової медицини, лікар-терапевт вищої кваліфікаційної категорії, доктор медичних наук, доцент; та Ірина Микичак, радниця міністра охорони здоров’я України, координаторка з психічного здоров’я.
«Досвід таких проєктів показує, наскільки важливо не зупинятися на етапі наукової гіпотези, а послідовно працювати над її перевіркою, валідацією та практичним застосуванням. Саме так формується середовище, у якому інноваційні дослідження можуть ставати основою для нових медичних рішень», - зазначила Ірина Микичак, радниця міністра охорони здоровʼя України, координаторка з психічного здоровʼя.
Підсумкова дискусія була зосереджена на можливостях практичного застосування отриманих даних, міждисциплінарній взаємодії та подальшому розвитку персоналізованих підходів до підтримки здоров’я людей, які пережили травматичні події.
