10 культурних цінностей виробництва продуктів харчування сформували карпатські виробники

10 культурних цінностей виробництва продуктів харчування сформували карпатські виробники

Кілька років тому група виробників західноукраїнських областей поставила мету визначити:  як вберегти і відродити певні традиційні культури виробництва тваринництва і рослинництва, а також відновити перевірену віками рецептуру.  Певний час виробники вивчали досвід, зокрема і сусідніх Європейських країн, і після подорожі до Чехії зародилась ідея створення громадської спілки, яка б професійно займалася цими питаннями.  За підтримки Дослідного інституту органічного сільського господарства (FiBL) понад 20 виробників з 4 областей об’єдналися в громадську спілку «Карпатський смак», та створили власні правила, систему перевірки якості, та разом під торговою маркою «Смак Українських Карпат», йдуть до споживачів продуктів харчування. Об’єднання охоплює кілька різних виробничих груп: молочну, м’ясну, зернову, продукування меду, лекварів, соків, харчові олії. 

Всі виробники різні, але цінності у них спільні і стоять вище, ніж виключно заробляння грошей. Найголовніше- виробляти продукцію, яка несе у собі певну культуру. Це всіх і об’єднує. Ось що ставлять в основу своєї роботи сучасні фермери і підприємці сільськогосподарської сфери.

  1. Культура виробництва та екологічність (місце, технології, сировини (з регіону)

Ферми та господарства, що об’єднались у спілці «Карпатський смак», де вирощують тварин, рослини, дерева, це справжнє джерело життя. Оскільки турбота про захист навколишнього середовища є одним з найважливіших аргументів, які відстоюють виробники. Це підтверджує й система внутрішніх інспекцій, такий собі контроль на дотримання внутрішніх правил. Серед яких заборона використання пестицидів, фунгіцидів, інсектицидів для боротьби з шкідниками на полях, можна застосовувати лише натуральні добрива, не використовувати стимулятори росту та захисту рослин. Можна використовувати лише натуральні препарати.

Деякі фермери спілки мають сертифікати відповідності органік та біоконтроль, що засвідчується іншими органами контролю та визнається у світі. До прикладу, фермер Богдан Костів із Львівщини формує життєдайне виробництво,  завдяки чому, виробництво продуктів харчування, відповідає європейським стандартам органічного виробництва.

Важливим принципом є заборона застосовувати гормони та стимулятори росту при вирощуванні тварин. Тварини, зокрема свині, кози, вівці, корови живуть у відкритих просторах, з доступом до землі, трави, води, у зимовий період їдять виключно натуральні корми.

2.Культура споживання

Коли ми говоримо про смак, то починаємо думати. А що ми їмо? Чи має їжа смак, що його формує? Виробники з українських Карпат, що вирішили об’єднатись у громадську спілку поставили собі це питання, та дійшли спільної думки, що їх їжу не можна швидко їсти. Лише через те, що вона смачна, вона традиційна, виготовляється в регіоні, та має свої, як спільні  так і відмінні риси.

Члени спілки переконані, що добру їжу, треба споживати у натуральному виді (сир, м’ясні вироби, мед, зерно для пророщування, та ощадливо застосовувати термічну обробку при приготування), що б передати все багатство природної сили та енергію вітамінів, мікроелементів, калорії.

3.Культура унікальності  - продукти з регіону

Коли чуємо Карпати, часто згадуємо про бринзу та вівчарів на полонинах, про білі гриби, про карпатські чаї, про м’ясні делікатеси, про смачну кухню Карпат, з місцевих продуктів.  Якщо згадати ту ж бринзу, то лише в Закарпатті ми маємо поєднання унікальних смаків, з спільними та відмінними рисами. Мова про Рахівську, Тячівську, Хустську чи Міжгірську бринзу. Один і той же продукт, який виготовляють в 4-х районах однієї області дає нам 4-и різні смаки, що пов’язано з певними особливостями географічних ландшафтів, клімату, трави яку їдять тварини, пропорції овечого та козячого молока. Але це насправді багатство смаків для гурманів.

У спілці ми говоримо про те, що треба створити реєстр смаків гастрономічних різноманітностей українських Карпат. Адже індустріальні смаки дуже легко розмивають натуральний смак, а споживач часто й не знайомий з еталоном смаку. То ж спілка, це група виробників, які бережуть, шукають, та відтворюють технології вирощування  традиційних сортів, видів, тварин, та виробництво продуктів харчування.

4.Культура ставлення до споживача

Виробники продуктів переконані, що споживач, який купує саме їх продукт, повинен отримати бездоганну якість. Вони розуміють, що часто продукція, яка виготовляється на їх підприємствах, фермах є дорожчою ніж в традиційних супермаркетах, де звикли покупці купувати продукти харчування. Але є ті, хто розуміє, що таке виробництво без стимуляторів росту, без хімічних засобів захисту рослин, без барвників та підсилювачів смаку.

Через участь у фестивалях, ярмарках виробники мають можливість знайомитись зі своїми покупцями. Саме тут формується ланцюг довіри, та поваги сторін між собою. Покупець, що розуміє, що таке натуральний смак, та наскільки відрізняється якість продуктів у звичному магазині та у фермера, виробника стає прихильником та час від часу повертається до повторної покупки.

Одним з найкращих варіантів таких знайомств є дегустація на фермі чи виробництвах, де можна побачити частково й процес виробництва, зберігання сировини чи продуктів, процес роботи та ближче познайомитись. Так, формування лояльності та прихильності покупців, це важка робота, тим більше, що неймовірна конкуренція. Але для дрібних виробників, це чудова нагода знати свого покупця краще. Це повага до нього, до його ставлення. Смакуючи без поспіху сиром у Селиській сироварні чи ковбасами, м’ясною нарізкою у ФГ Зелений гай., починаєш розуміти переваги саме культури споживання та довіри до споживача.

5. Культура ставлення до родини

Дуже часто на виробництвах працює вся родина. Тим самим не лише створюються джерело доходу для родини, але й формується сталість та життєздатність виробництва.

Ще важливим акцентом, є розвиток компетенції, та професійних навиків, передача досвіду, розуміння того, що робиться, звісно довіра, відповідальність та комунікація між поколіннями, працівниками.

6.Культура віри в себе (працюю вдома)

У складний економічний період, період масових міграцій українців  за кордон, це приклад того, як дома можна теж працювати. Лише щоденна робота здатна принести результат. Що б почати робити сир, не потрібно дуже багато зусиль. Але, що б почати робити – потрібно вірити у свої сили та у те, що робиш. Більшість говорить, це елементарно, так зможе хоч хто. Але одиниці роблять.
Ті хто робить якісного, успішно конкурують на ринку виробників, посередників та покупців. Кожен член спілки «Карпатський смак» це доводить на своєму прикладі. Звісно, хтось заробляє, як виробник, хтось, як посередник. Але факт, що якісний продукт продається. А головне, що це продукт зроблено в Україні.

7.Культура гордості за професію

Кожен виробник, не залежно від професії та спеціалізації відчуває гордість за те, що робить, та може годинами розповідати про продукти. 

Наприклад, як каже пасічник Роман Тур зі Стрия, пасіка – це чисте спілкування з бджолою, яка не змінена людиною на свій лад і не є свійською твариною. А мед, пилок та молоко – це три продукти, які ми вживаємо, не вбиваючи нічого живого. Тут закладено глибокий зміст. Пан Роман переконаний, що працювати з бджолами не просто, адже вони надзвичайно розумні, відчувають, хто до них прийшов та з якою метою. Через це, коли пасічник підходить до них, то повністю налаштовує організм на позитив. Бджоли люблять спокій, тому спокійна робота принесе свій результат.

8.Культура здоров’я та смаку

Покупці все частіше прагнуть купити щось, що не зважаючи на швидкість руху, дає їм відчуття, що вони вживають щось високоякісне, здорове, смачне. Члени спілки об’єднали зусилля, що б результати їх праці, продукти та сировина були максимально корисними, здоровими та смачними. Під час дегустацій, фестивалів та ярмарків, де є можливість спілкування з споживачами, проводять роз’яснювальну роботу, щодо підвищення рівня обізнаності про смак натуральних продуктів.

У своїй діяльності багато часу приділяють збереженню та використанню регіональних традицій, страв кухні, підтримці здорового харчування та культури прийому їж.

9.Культура робити разом

Побудувати роботу спілки, яка об’єднує 4 області Карпатського регіону України не просто, адже географічні відстані, специфічність умов, все ж таки впливає. Слід відзначити, що громадська спілка «Карпатський смак» – професійне, але неприбуткове, об`єднання дрібних виробників продуктів харчування регіону Українських Карпат, та експертів, що працюють у напрямку відновлення традицій та смаку натуральних продуктів, збереження виробництва традиційних сільськогосподарських продуктів харчування.

Основна ціль нашої спільноти - підвищення конкурентоспроможності та забезпечення виходу на ринок малих і середніх підприємств, які знаходяться в Українських Карпатах.

Разом виробники шукають відповіді на питання, щодо формування привабливості власних брендів, просування та виходу на нові ринки збуту, консультації щодо технологій вирощування та виробництва продукції. Разом з фахівцями та експертами з Швейцарії (Дослідний інститут органічного сільського господарства (ФіБЛ) вивчають кращі практики та підсилюють свою унікальність, специфічність та автентичність, а також формують власні еталони смаку натуральних продуктів з Карпат.

10.Соціальна відповідальність та підтримка

Виробники члени спілки «Карпатський смак» сплачують податки у місцях здійснення діяльності. Тим самим інвестують кошти у розвиток інфраструктури своїх населених пунктів.  До прикладу, у селі Нижнє Селище, за сприяння «Селиської сироварні» у партнерстві громадськими організаціями та партнерами з ЄС реалізовано ряд проектів для освітніх закладів села, зокрема водогін, септик, біо туалет для школи, перекрито дах у сільському клубі, та інші.

Олександр Коваль,член ГС "Карпатський смак", експерт у сфері туризму та регіонального маркетингу

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання