Минулі будні на Закарпатті ніяк не могли примиритися з погодою: сонце, дощ, мороз, сніг, потім – гроза, град, сильний вітер – і купа обурень від балуваних теплом закарпатців. Погода в інформаційному просторі також залишала бажати кращого: політичні сварки через маршрутки, постаймаданівські противладні суди, перші невпевнені передвиборчі кроки і ще багацько незначимих новин.
Стартував тиждень із обговорень ціни на проїзд в ужгородських маршрутках. Чим тільки народ не тішився: і знищенням злочинної влади, і переходом на електричний транспорт, і крутезним Wi-Fi на зупинках, і новими тарифами після нових виборів… Словом, якби людям сказали про метро в Ужгороді, народ би ще й взявся і повірив: «лиш би не Погорєлов і Андріїв за те бралися».

Тарифи на перевезення обговорювалися на розрекламованих громадських слуханнях: до участі у них закликала і влада, і «різношерсті» громадські активісти, і політичні партії. Правда, останні – дещо пізніше. Стартувало «демократичне зібрання» на підвищених тонах, закінчилося через чотири години. Результат – багатосторінкова резолюція у якій, крім неприйняття пропозицій підвищити вартість проїзду до 4 гривень, ужгородці прописали звернення до прокуратури, звільнення секретаря ради Богдана Андріїва, відсторонення «некомпетентних людей» та всеможливі слушні та не дуже «маршруткові» покращення.
Якби не щирі прагнення ужгородської громади до практичних проявів демократії, захід можна було би назвати чи то балаганом, чи то дешевим цирком: за винятком кількох дійсно конструктивних виступів, слухання були більше схожі на перші невпевнені передвиборчі кроки деяких політичних партій та персон.

Закінчилося все свободівським «Ми проконтролюємо фізично і виконком, і міську раду, і посадовців». Поки питання зависло.
Закарпатців цього тижня лякали морозом. Мало того, що на Даргобраті і Буковелі випало до одного метра білого і пухнастого снігу, синоптики на усі вихідні пообіцяли людям до 12 градусів морозу. Правда, у горах. Може, до дванадцяти не дотягнуло, але вся Західна Україні мала на суботу-неділю вітруган, сонце-хмари і собачий холод. Якось не по-весняному, правда?

В Ужгороді, може, з’явиться овий міні-памятник. Цього разу – Шандор і Со можуть увіковічнити у маленькі скульптурі чисто закарпатський машлик. І місце його – у напівфранцузькому селі Тур'я Ремета на Перечинщині. Кажуть, скульптор Михайло Колодко досі визначається із матеріалом для пам’янка. Тому відкриття скільпутурки можуть відкласти аж до 1 квітня наступного року :).*

Для ужгороців скоро можуть настати дійсно тяжкі часи: влада взялася за сятоє – каву. Ніхто не міг собі такого уявити, однак, 1 квітня доблесний виконком прийняв мегарішення – ввести податки на кожну третю випиту ужгородцем чашку кавілю. Кажуть, дерти будуть по 10% з кожної «понаднормової» кружки. Ужгородці переживають: якщо кавові утиски триватимуть, славу найкавовішого міста таки забере собі Львів. Утім, мер Ужгорода Віктор Погорєлов пообіцяв переговорити з Андрієм Івановичем, аби такого ся не стало*.
Закарпаття знову далося чути на всю неньку-Україну. Через пустощі хлопців із «Нашої файти» пів країни кілька днів поспіль на будь-які судження, аргументи, факти чи доводи у серйозних і не дуже розмовах відповідало «Совпаденіє? Не думаву!». Дмітрій Пасульов мейд ауер тиждень :).

Гарного понеділка!
Аня Семенюк, Zaholovok.com.ua
*ми не можемо забути першоквітневі жарти