У ботанічному саду УжНУ вперше на Закарпатті почали вирощувати нову енергетичну культуру

Науковці УжНУ першими на Закарпатті зайнялися вирощуванням енергетичних культур. На кафедрі плодоовочівництва та виноградарства впевнені: якщо енергетичними культурами будуть засаджуватися такі землі, які зараз не обробляються, це буде набагато краще, ніж спалювання сухої трави на необроблюваних ділянках. До того ж, це додаткові робочі місця, податки в місцевий бюджет, загалом збереження навколишнього середовища Закарпаття.

Вже близько року в ботсаду вирощують щавнат сорту Румекс ОК-2. Один із авторів цього сорту доктор сільськогосподарських наук Д. Б. Рахметов люб’язно передав насіння доценту кафедри плодоовочівництва і виноградарства, кандидату біологічних наук Л. Г. Маргітай, яка й привезла щавнат із Києва до УжНУ.

Ця овочева та енергетична культура є гібридом щавлю шпинатного та щавлю тянь-шанського. Сорт Румекс ОК-2 виведено в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка внаслідок гібридизації і багаторічного добору щавлю шпинатного та щавлю тянь-шанського. Щавель шпинатний передав гарну облистненість пагонів і незначну кислотність, щавель тянь-шанський — ранньостиглість і зимостійкість. Щавнат як багаторічна культура характеризується високою екологічною пластичністю, стійкістю до засоленості та кислотності ґрунту, зимо- і морозостійкістю та великою продуктивністю. Він має важливе значення як ультрарання овочева, кормова і біоенергетична рослина. Під час танення снігу (рано весною) ця культура вже починає інтенсивний ріст. Паростки щавнату пробиваються через шар снігу.

Цього року у ботсаду з’явиться ще й енергетична верба — цінна культура, яка також є незамінною для потреб біоенергетики.

Живці енергетичної верби передала з Наукового парку «Ужгородський національний університет» його співробітниця Валентина Кормош. Доцентом кафедри плодоовочівництва і виноградарства Маргітай Л.Г. спільно із студентами Маргітай В. В., Маргітай Р. В., Мотичкою О. Ю. досліджено вплив регуляторів росту на вкорінення живців енергетичної верби (Salixviminalis082)

У відкритий ґрунт ботанічного саду вкорінені живці планують висадити з приходом тепла.

«Енергетична верба невибаглива до ґрунтових умов, — розповідає Любов Маргітай, доцент кафедри плодоовочівництва та виноградарства. – Цією культурою не обов’язково займати родючі землі, її можна висаджувати в заплавах, на берегах річок. Можна навіть на землях, які затоплюються. Верба швидко набирає біомасу. Тобто це дасть можливість використовувати ті землі, які зараз не використовують, і мати від них прибуток. Крім того, верба буде запобігати ерозії ґрунту, а рослинні рештки не будуть спалювати під час «традиційних» на Закарпатті весняних і осінніх палів, внаслідок яких завдається непоправна шкода ґрунтам, флорі і фауні.

З енергетичних культур виготовляють палети, тобто спеціальні брикети, які потім можна спалювати в котлах для обігріву теплиць, приміщень, будинків. В Інтернеті вже є чималий перелік фірм, які готові купувати палети, проблема в тому, що їх поки не вистачає для продажу, пояснює Любов Маргітай.

Вирощуванням верби наразі займаються у сусідньому Львові. Один живець там коштує 50 коп. Якщо порівняти з саджанцями плодових дерев, вартість яких становить понад 50 гривень, то це значно дешевше. Любов Маргітай переконана у швидких темпах такого виробництва: «Якщо закупити партію таких живців, висадити, то вже через півроку ми одержимо власний посадковий матеріал. Тобто можна нарощувати виробництво, купити спочатку хороший чистосортний матеріал для розмноження, а потім самостійно цим займатися, із застосуванням регуляторів росту».

Наталія Каралкіна, студентка відділення журналістики УжНУ

Джерело: офіційний сайт УжНУ