Проект фільму Антоніо Лукіча виборов Eurimages Co-production Development Award на Берлінському ринку копродукції. Йдеться про фільм «Дівчина, яка кричить» – про дівчину, яка після початку повномасштабного вторгнення опиняється в Ірландії та намагається там втілити свою мрію стати акторкою.
На конкурсі «Червене вино 2024», який відбувся 13-14 січня у Мукачеві, незалежні експерти визначили найкращі вина Закарпаття. Близько 40 вин отримали нагороди. Конкурсна комісія, яка оцінювала зразки, аналогів не мала, – це три найкращі сомельє з України, два професори з Одеси та два сертифіковані оцінювачі з Угорщини, ще один – із Закарпаття.
15 січня виповнюється 5 років з часу створення кафедри археології, етнології та культурології на факультеті історії та міжнародних відносин УжНУ. В Ужгородському прес-клубі викладачі, студенти та випускники бакалаврської освітньої програми «Культурологія» до цієї дати проаналізували результати роботи програми. А також розказали про проблеми та перспективи культурологічної освіти на Закарпатті.
Артстудія з виглядом на річку та старий Ужгород, місце, де можна надихнутися мистецтвом. Віднедавна такий затишний, наповнений енергією творчості ужгородської художниці Оксани Брензович простір відкрився на Київській набережній, 3/а.
На ужгородській Малій сцені - аншлаги, актори гатролюють не тільки по Закарпаттю, але й у сусідній Румунії, започатковують спільні мистецькі імпрези. Це результати співпраці Закарпатського облмуздрамтеатру та Північного театру Сату-Маре з Румунії у межах транскордонного проєкту «Розвиток транскордонної культури: відреставровані театри міст Сату-Маре та Ужгород», який вони спільно реалізували упродовж трьох років.
Дев’ять есеїв із автобіографічної повісті польського письменника Яна Парандовського (1895-1978 рр.) «Сонячний годинник» вперше з’явилися в українському перекладі. Тексти для українського читача адаптувала Олександра Козоріз, яка вже має в доробку переклади польських виданих польських поетів.
У Кафедральному соборі Воздвиження Хреста Господнього завершилися реставраційні роботи, які тривали понад три роки. За цей час фахівці не тільки відновили втрачені елементи стінопису та іконостаса, але й зробили кілька відкриттів. Результати вони представили під час презентації монографії «Кафедральний собор Воздвиження Хреста Господнього та резиденція Мукачівських єпископів в Ужгороді».
Ромська етнічна меншина Закарпатської області протягом першої половини ХХ століття пережила багато негараздів і трагічних подій. Історично маргіналізована, ізольована та соціально незахищена ромська громада перебувала на задвірках суспільного життя як Угорщини, так і Чехословаччини. Слабкий освітній рівень ромів, кочовий образ життя частини з них, відсутність власної інтелігенції не дозволяв їм «вибитися» зі свого злиденного становища.
