Головна тенденція цьогорічних виборів на Закарпатті - символізм навколо однієї особи

На цьогорічних парламентських виборах Закарпаття буде суто опозиційним, такою бачить соціально-політичну картину заступник директора Карпатського центру полінгових досліджень Наталія Дячун.

- Основна тактика виборчих перегонів зосереджена на особистих зустрічах кандидатів з виборцями та на медіа-війнах, які ділять електорат за власними уподобаннями. За останній час область помітно збільшила свою опозиційність удвічі. Це в першу повязано з незадоволеність соціальною політикою уряду та віддтік коштів з регіону в центр без повернення, закарпатський істеблішмент якісно ознайомлений з фінансовим станом фіскальної системи і не бажає годувати східні регіони країни, а головною тенденцією парламентських виборів у регіоні лишається, так званий, закарпатський символізм навколо однієї особистості – Віктора Балоги.   

- Єдиний закарпатський округ, де, по партійним спискам, можуть перемогти біло-блакитні – №73 – округ, який об’єднує значну частину угорськомовних населених пунктів. Оскільки базовий лідер угорської громади Іштван Гайдош йде під номером 74 у списку Партії регіонів, то ця політична сила має там шанси на перемогу.  Інший проугорський кандидат Міклош Ковач, який йде самовисуванцем, не проявляє активної передвиборчої агітації. Але по мажоритарній системі у цьому окрузі більші шанси все ж таки в групи, яку представляє брат Віктора Балоги – Іван Балога.

На чиїй стороні симпатії електорату?

- Дуже активно симпатії виборців здобувають опозиційні «Удар», «Батьківщина» та «Свобода». Перше місце поки що за «Батьківщиною», за друге й третє дуже агресивно борються Партія регіонів та «Удар». По мажоритарній системі на всіх шести округах перемога дістанеться команді Балоги, яка пішла на вибори шляхом самовисунення.  

Які методи здобуття прихильності виборців застосовують кандидати?

-Від елементарного «гречкосійства», тобто, різних подарунків, до досить нового методу для закарпатців  – спілкування з виборцями через мережу Facebook. Найактивнішим у соціальних мережах лишається Віктор Балога, при цьому, він рівно спілкується з електоратом і не проявляє відкритої агітації. Двоє «регіоналів», які з’явилися у Facebook – Іван Бушко і Степан Деркач – протрималися в мережі до перших коментарів.

В яких округах буде найбільше протистояння?

- В Ужгородському окрузі №68, який об’єднує міста Ужгород, Чоп та район. Тому що і від опозиції, і від партії влади йде по двоє кандидатів. Крім того, що ці дві сили конфліктують всередині між собою, вони поки що не домовилися й у середині своїх команд. Фаворитами від партії влади є Сергій Ратушняк і Василь Ковач, від опозиції – Павло Чучка та Володимир Смоланка.   

Які клани йдуть на вибори і хто їх підтримує?

-         Я б сьогодні у 2012 році назвав їх не кланами, а групами, в яких на час виборів співпали інтереси. На Закарпатті є дві групи. Перша – це «об’єднана опозиція+група Балоги», друга група - «партія влади», тобто, не партія регіонів, а саме регіональна влада. Ці дві групи перебувають зараз у політичному протистоянні та перманентних партизанських війнах. Після виборів вони прогнозовано деструктуруються. Щодо ресурсів, то група «об’єднана опозиція+Балога» має найпотужніші людські, інтелектуальні та фінансові ресурси. «Партія влади» матеріально не є слабшою, але вона, я б назвав це маргінально – жадна щодо своїх команд і не фінансує їх належним чином. Це видно із організації якісних та кількісних соціологічних досліджень, піару і мобілізації інтелектуального ресурсу, молоді та лідерів громадської думки, тому у команди Балоги найвищі шанси на виборах у регіоні.

На що в такому разі розраховують провладні кандидати?

- Те, що вони не розраховують на перемогу, очевидне. Вони вже готові до поразки і готують план на відхід. Чому так склалося? Бо вони розраховували на підтримку зі столиці. А коли Президент доніс чіткий месидж, що не варто на центр розраховувати, оскільки владу центр вже дав – треба працювати на місцях, виявилося запізно, оскільки «партія регіональної влади» не сприяла прогресу та розвитку Закарпаття у жодній галузі господарства. Те що президентська команда здійснює жорсткий та щільний контроль на всіх рівнях за діями провладних кандидатів свідчать часті поїздки головного владного контролера області Сергія Мошака в усі регіони Закарпаття, це і підтверджує ті комунікаційні чутки про різкі зміни у владному істеблішменті після 28 жовтня.

Чому Балога робить заяви про звільнення з посади міністра?

- Він бачить і уникає особистої причетності до соціальної та економічної  катастрофи, яка відбудеться вже після виборів. Під соціальною катастрофою маю на увазі неготовність до зими, неготовність до жорсткої культурно-політичної стійки з Росією, яка в односторонньому порядку, незважаючи на проросійський курс влади, підвищила ціну на енергоносії. До того ж, у Західній Україні з центром у місті Львів посилюється тенденція децентралізації влади – Київ уже не є українською столицею, а номінальним командним пунктом, звідки виходять накази що не виконуються регіональними «царьками». І це веде до посилення сепаратизму в головах людей. Зокрема, триває неконтрольована видача російських і угорських паспортів, непрогнозовані політичні наслідки через некотрольованість у питанні регіональних мов. До цього додаються глупі заяві лідерів-регіоналів, щодо мови, історичних осіб, важливості тих чи інших областей, як на всеукраїнському, так і на регіональному рівнях. Віктор Балога розуміє, що зараз брати участь в руйнації держави – це назавжди залишити незмиваєму пляму на власній політичній історії. Заяви Балоги є антивладними, проте керівництво країни боїться його відпускати, бо розуміє: якщо Балога піде у «вільне плавання», то стане ще сильнішим і непередбаченим.   

 Хто є конкурентом групи Балоги?  

- Я не бачу конкурента Балогам, оскільки, навіть, крайні, до них, опозиціонери зараз з ними на одній лінії фронту, проти чітко окресленого політичного ворога.

Які позиції у представників Партії регіонів і тих, кого вони підтримують?

- Олімпійські: головне не перемога, а участь.

Яких несподіванок варто очікувати?

-         Несподіванка номер один: три на три за тиждень-два до 28 жовтня в Закарпатті, але це політична смерть групи Балоги. Несподіванка номер два: зняття кандидатів-лідерів у безпрецендентному судовому порядку, майже нереально але емоції конкурентів можуть подолати здоровий глузд. І несподіванка номер три: соціальний вибух. Тобто, «помаранчева революція-2», не хочеться, але і перша була не бажаною.

 Оксана Руда