ЄЦ перейшов в опозицію до… громади Ужгорода?

Останні пленарні засідання Ужгородської міської ради продемонстрували певну зміну «депутатських розкладів» в обласному центрі. Результати голосування свідчать, що утворилася депутатська більшість, відмінна від тієї, що панувала одразу після виборів. Натомість виокремилася і відзначилася фракція ЄЦ, яка здивувала присутніх на сесії заявами у стилі передвиборчої агітації. Йдеться, зокрема, про останнє засідання – у п’ятницю, 14 жовтня. Тут складалося враження, що для членів ЄЦ на першому плані – псевдо-PR, а не інтереси простих ужгородців, які звертаються із своїми потребами до міської влади.

Що ж стоїть за позицією «а баба яга проти»? Принаймні, саме так виглядали виступи депутатів від ЄЦ на останній сесії міськради.

Не дати людям землю – зробити вигляд добродіїв

Наприклад, при розгляді проекту № 280 вони вимагали вилучити один з пунктів, в якому йшлося про виділення ділянки площею 0,03 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд на вул. Тімірязєва.

«ЄЦ за зелені зони і дитячі майданчики», -- лунало в залі. Лозунг благородний, але невідомо, яким чином він стосується проекту рішення, адже йдеться про землю, прилеглу до житлового будинку ужгородців і звичну практику надання у такому випадку цієї землі для його обслуговування. Більше того, до сесії проект рішення пройшов розгляд депутатськими комісіями (зокрема постійною комісією з питань раціонального використання земельних ресурсів міста, яку очолює представник ЄЦ О.Доктор), і не отримав жодного (!) критичного зауваження. Тож не відомо, чому «геніальна думка» оспорювати проект рішення у депутатів виникла не під час попередньої роботи над ним, а у сесійному залі – перед телекамерами.

На цьому декларативні заяви не закінчилися. При розгляді наступного пункту члени ЄЦ знову вимагали не надавати ужгородцям іншу земельну ділянку, оскільки «нема погодження водгоспом». Але цим депутати лише засвідчили, що самі не читають проектів або роблять такий вигляд, адже у проекті сказано, що ділянка надається «із врахуванням вимог використання охоронних зон загальною площею 0,0107 га, встановлених на вказаній земельній ділянці», тобто у рішенні вже визначено, що на цій території будуватися нічого не буде. Але головне, як виявилося, не зрозуміти суть питання, а – виступити із популізмом перед виборцями…

Не тільки у цьому питанні члени ЄЦ «не захотіли» зрозуміти потребу мешканців свого міста. Фракція пропонувала, наприклад, відхилити ще й рішення щодо тераси на проспекті. Йдеться про те, що навпроти «Деліції» (біля «Прогресу») з’явиться така ж тераса, як у піцерії, при цьому не зменшиться ні газон, ні тротуар для пішоходів. Але для ЄЦ цей проект став лише черговою нагодою приміряти на себе роль природоохоронців. 

Так само фракція повела себе і у питанні про право власності на землю під об’єктами одного з товариств недалеко поштамту. Депутати, очевидно, не розглянули ні документи, ні саму ділянку, адже на сесії заявляли, що йдеться про землю «Укртелекому». Тоді як на ділянці розташовані об’єкти зовсім іншого суб’єкту, придбані законним шляхом. 

Здивував і голова бюджетної комісії міськради Степан Німчук. З його виступу стало зрозуміло, що депутат не знає: цього року землю з аукціону взагалі не можна продавати. Натомість єцівець виступив із заявою, що аукціони слід проводити, оскільки бракує поступлень до бюджету. Очолюючи майже рік бюджетну комісію, депутатові слід було давно поцікавиться, що саме приносить гроші у бюджет і як він наповнюється.

Головне заявити – фінансує хай хто хоче

Так само вчинив один з депутатів від ЄЦ, який просив виділити 30 тисяч на ремонт даху садочку № 39. Як член бюджетної комісії він теж мав би знати, що, якщо пропонує надати ці кошти, то мав би і сказати, звідки їх зняти. Такі питання ті, хто ними справді переймаються, готують заздалегідь, проводять консультації (у цьому випадку з начальником управління освіти, наприклад), щоб дізнатися, від чого попередньо розплановані кошти можна забрати, щоб профінансувати інший об’єкт.

Парадоксально, але коли йшлося вже про конкретний механізм наповнення бюджету (затверджували ціну, за яку продати ділянку несільськогосподарського призначення), той-таки ЄЦ намагався зірвати розгляд питання. Депутат О. Доктор, зокрема, заявив, що йдеться про 10 соток землі, а споруда на ній має лише 10 квадратних метрів. Але це – псевдологіка. Навряд чи невідомо, що йдеться не про, скажімо, підприємство з виробничими потужностями, а про автостоянку. А скільки у такому разі квадратних метрів необхідно для сторожа?.. Крім того, сесія вже надала дозвіл власнику об’єкту на приватизацію земельної ділянки і наразі лише затверджувала ціну. Проте і тут ЄЦ не оминув нагоди «виступити на камеру» з черговим «баба яга проти», щоб вкотре зробити вигляд охоронця інтересів народу, от тільки про чиї інтереси йдеться насправді?..

Чому ЄЦ «за» приватизацію Корони?

А наостанок – фракція ЄЦ здивувала 18 голосами за те, щоб відхилити протест прокурора стосовно приватизації історичної будівлі колишнього ресторану «Корона».

Критичне зауваження з вимогою відхилити протест внесли комісії з питань розвитку туризму і міжнародного співробітництва, з питань охорони здоров’я, майнової політики, з питань бюджету, з питань раціонального використання земель.

Йдеться про те, що прокурор Ужгорода опротестував рішення міськради від 22 липня 2011 року про доповнення до програми приватизації (згідно з останнім, будівля «Корони» на площі Театральній підлягала приватизації шляхом викупу). Прокурор зауважив, що таке рішення незаконне, оскільки відсутній дозвіл органу культурної спадщини.

Та 18 представників ЄЦ залишаються при думці, що одну з найкрасивіших будівель можна продати і без дозволу...

То за що ж бореться ЄЦ: за піар на основі земельного питання чи за культурну спадщину міста Ужгорода?

Як відомо, де-юре фракцією Єдиного центру у міській раді керує Василь Кручаниця, де-факто – Віктор Трикур (хоч він і не є депутатом, а членом виконкому). А перед міською сесією, як стало відомо із неофіційних джерел, фракцію консультував узагалі голова облради – особисто Іван Балога, який давав однопартійцям настанови щодо їхніх дій в обласному центрі.

Все ж, партія, якій приділено стільки уваги у цьому матеріалі, опинилася у міськраді в меншості. У виборців зазвичай просто немає часу аналізувати: хто з їхніх обранців правий, а хто ні, хто робить свою роботу, а хто займається популістськими виступами і саморекламою. Крім того, на нас все ще «діють» обіцянки і гучні слова.

Степан Стегура