Будівництво вітряків на Вододільному хребті призведе до втрати регіоном туристичного потенціалу. Про це в коментарі Укрінформу повідомив голова Асоціації фахівців туристичного супроводу Закарпаття, історик, фахівець з туризму, військовослужбовець 82-ї окремої десантно-штурмової бригади Олександр Шершун.
Нагадаємо, 15 серпня депутати Жденіївської сільради проголосували за рішення про відведення двох земельних ділянок на Вододільному хребті для виготовлення технічної документації та надання на виконання інженерно-геологічних досліджень для компанії «Вітряний парк Верховинський». Йдеться про 216 га землі державної власності сільськогосподарського призначення на Верховинському Вододільному хребті на горі Гостра та на північ від сіл Розтока, Кічерний, Перехресний, Буковець на території Жденіївської громади.
«Як очільник однієї із туристичних асоціацій Закарпаття та чинний військовослужбовець, сказати що я розчарований (рішенням Жденіївської селищної ради – ред.) – це не сказати нічого. По Вододільному хребту, який потрапляє під забудову, проходить Закарпатський туристичний шлях. Тому в цьому випадку Закарпаття на очах втрачає свій туристичний потенціал», – сказав Олександр Шершун, пише Укрінформ.
За його словами, в Україні гори займають 4% всієї території, а не понад 60%, як в Австрії, тому це надто цінні території для забудови. Як писав zaholovok.com.ua, у ГО «Екосфера» пояснювали, що Верховинський Вододільний хребет слугує водорозділом басейну р. Тиси (Чорне море) та басейну р. Вісли (Балтійське море), оточений з усіх боків лісами, пралісами та особливо цінними територіями природно-заповідного фонду.
Водночас Олександр Шершун зазначив, що не знає людей, які хотіли б прогулюватися маршрутами між вітряками. Експерт також наголосив, що звуки вітряків можуть бути некомфортними для військових та ветеранів, які проходять реабілітацію чи відпочивають на Закарпатті. Це він помітив коли повертався з передової та разом з побратимами зупинився біля Нижньоворітської ВЕС.
«Для мене як для людини, яка пройшла через певні речі на фронті, було дуже некомфортно з цим звуком. Робота вітроустановки дещо нагадує звук КАБу. І у військових, які будуть проходити на Закарпатті реабілітацію та відновлення, можуть бути схожі асоціації. Тому, наприклад, для мене маршрути, де стоятимуть вітряки, – уже закриті», – поділився Олександр Шершун.
На його думку, влада й бізнес женуться за «швидкими грошима», не думаючи про наслідки – зруйновані ґрунти та вирубані ліси. Разом з тим Олександр Шершун підкреслив, що опускати руки не можна.
«Крім того, що це – частина головного туристичного маршруту Закарпаття (Закарпатського туристичного шляху), це також і Смарагдова мережа, до якої дуже багато регіонів, в тому числі Закарпаття, хотіли бути причетними, бо це – бренд. Ну а зараз просто беруть і здають ці території під забудову. Тут хотілося б сказати, що одразу на двох стільчиках всидіти не вийде», – додав Шершун.
Як повідомляв zaholovok.com.ua, наразі у суді розглядається справа щодо будівництва ВЕС на Полонині Руні. Остаточне рішення щодо Полонини Руни Закарпатський окружний адміністративний суд має оголосити у четвер, 21 серпня. Нагадаємо, міжнародна благодійна організація «Екологія – Право – Людина» позивається до Тур’є-Реметівської сільської ради через детальний план території для будівництва 30 вітряків на Полонині Руні, який, на думку юристів, був прийнятий з численними порушеннями законодавства.
Зазначимо, у травні 2025 року правоохоронці відкрили кримінальне провадження стосовно будівельних робіт, які проводили компанії «Вітряний парк Турянський» та «Вітряний парк Полонина Руна-1». Йдеться про територію поблизу села Липовець, де ведуться роботи для спорудження вітрової електростанції на полонині. Справу відкрили за ч. 1 ст. 239-1 ККУ (незаконне заволодіння ґрунтовим покривом), максимальне можливе покарання за цією статтею – до трьох років обмеження волі із забороною займати певні посади. Разом із тим, Державна екологічна інспекція мала провести позапланову перевірку будівельних робіт на Полонині Руні до 13 червня, однак про її результати наразі нічого невідомо.
Подивитися, як виглядатиме перша ВЕС на Закарпатті біля Нижніх Воріт можна за покликанням. Як писав zaholovok.com.ua, такі ж вітрові електростанції планують збудувати майже на всіх гірських хребтах Закарпаття – на Полонині Руні, на Апецькій, на Свидовці. Громадськість активно підписувала петицію про заборону на будівництво вітряків, а екологи та природоохоронці закликали закарпатську владу ввести мораторій на спорудження ВЕС у горах. Поки точаться дискусії та тривають суди, в Ужгородському районі вже зрубали частину пралісів заради будівництва дороги для вітряків на Полонині Руні. Подивитися, як виглядають роботи зі спорудження ВЕС на Полонині Руні з висоти пташиного польоту можна тут.
*на головному фото Вододільний хребет влітку/ Аня Семенюк