На черговій сесії Жденіївської селищної ради місцеві депутати розглядатимуть проект рішення про відведення двох земельних ділянок на самому Вододільному хребті для виготовлення технічної документації та надання на виконання інженерно-геологічних досліджень для компанії «Вітряний парк Верховинський». Сесія запланована на п’ятницю, 15 серпня.
Про це повідомляють у громадській організації «Зберегти Пікуй». Йдеться про 216 га землі державної власності сільськогосподарського призначення на Верховинському Вододільному хребті на горі Гостра та на північ від сіл Розтока, Кічерний, Перехресний, Буковець на території Жденіївської громади. В організації заявляють, що фактично це – підготовка до забудови хребта вітряками.
«На голосування поставили відведення двох земельних ділянок з кадастровими номерами 2121585000:13:001:0001 та 212155000:14:001:0001 на північ від сіл Розтока, Кічерний, Перехресний, Буковець для виготовлення технічної документації поділу земельних ділянок та надання дозволу на виконання інженерно-геологічних вишукувань за межами населених пунктів на горі Гостра та на північ від сіл Розтока, Кічерний, Перехресний, Буковець на території Жденіївської громади для ТОВ "Вітряний парк Верховинський". Фактично, йде підготовка до забудови Верховинно-Вододільного Хребта від сіл Розтока до г. Зелеменний (під Буківцем)», – зазначили в організації.
У ГО «Екосфера» додають, що Верховинський Вододільний хребет слугує водорозділом басейну р. Тиси (Чорне море) та басейну р. Вісли (Балтійське море), оточений з усіх боків лісами, пралісами та особливо цінними територіями природно-заповідного фонду.
«Цей хребет є дуже популярним туристичним маршрутом, вздовж хребта проходить Закарпатський туристичний шлях, який з’єднує Східні Бескиди (на кордоні з Польщею) із Чорногірським хребтом та Мармаросами (на кордоні з Румунією). Цей хребет представляє собою вузький гребінь з виходом кам’яних порід назовні, тому здалеку нагадує гребінь сплячого дракона», – йдеться у публікації ГО «Екосфера».
В організації додають, що для пересування будівельної техніки по хребту та для риття і заливки бетоном котлованів «цей гребінь доведеться зрізати і розрівнювати, фактично повністю знищуючи хребет».
«Йдеться не просто про знищення цінних субальпійський екосистем, знищення лісів і пралісів в результаті прокладання доріг. Йдеться про знищення рельєфу, знищення кам’янистого гребеня, яким створила його природа», – наголошують у ГО «Екосфера».
Як повідомляв zaholovok.com.ua, наразі у суді розглядається справа щодо будівництва ВЕС на Полонині Руні. Остаточне рішення щодо Полонини Руни Закарпатський окружний адміністративний суд має оголосити у четвер, 21 серпня. Нагадаємо, міжнародна благодійна організація «Екологія – Право – Людина» позивається до Тур’є-Реметівської сільської ради через детальний план території для будівництва 30 вітряків на Полонині Руні, який, на думку юристів, був прийнятий з численними порушеннями законодавства.
Зазначимо, у травні 2025 року правоохоронці відкрили кримінальне провадження стосовно будівельних робіт, які проводили компанії «Вітряний парк Турянський» та «Вітряний парк Полонина Руна-1». Йдеться про територію поблизу села Липовець, де ведуться роботи для спорудження вітрової електростанції на полонині. Справу відкрили за ч. 1 ст. 239-1 ККУ (незаконне заволодіння ґрунтовим покривом), максимальне можливе покарання за цією статтею – до трьох років обмеження волі із забороною займати певні посади. Разом із тим, Державна екологічна інспекція мала провести позапланову перевірку будівельних робіт на Полонині Руні до 13 червня, однак про її результати наразі нічого невідомо.
Подивитися, як виглядатиме перша ВЕС на Закарпатті біля Нижніх Воріт можна за покликанням. Як писав zaholovok.com.ua, такі ж вітрові електростанції планують збудувати майже на всіх гірських хребтах Закарпаття – на Полонині Руні, на Апецькій, на Свидовці. Громадськість активно підписувала петицію про заборону на будівництво вітряків, а екологи та природоохоронці закликали закарпатську владу ввести мораторій на спорудження ВЕС у горах. Поки точаться дискусії та тривають суди, в Ужгородському районі вже зрубали частину пралісів заради будівництва дороги для вітряків на Полонині Руні. Подивитися, як виглядають роботи зі спорудження ВЕС на Полонині Руні з висоти пташиного польоту можна тут.