Люди, які живуть на Закарпатті. Історії, які вони розповідають. Події, які змінюють.
Діти і спортивний інтерес – ось що переважно спонукає жінок відкривати в собі приховані таланти
Або Як ужгородки прикраси валяють і торти підгузками фарширують
Відтепер мешканці ще одного закарпатського міста матимуть справжнє задоволення від катання на ковзанах незалежно від примх погоди – льодове поле може працювати навіть за плюсової температури повітря. Теплостійку ковзанку розміром 20х40 метрів (поле для міні-хокею) днями відкрили на пл.Поштовій, 1 у Тячеві.
Їх у формі герба Ужгорода мріють створити гільдійці Terra Indagines
Цукерки зі смаком сакури
Їх у формі герба Ужгорода мріють створити гільдійці Terra Indagines
Сьогодні у своєму кондитерському цеху відомий шоколадьє Валентин Штефаньо продемонстрував перші три смаки, які увійдуть до колекції гербових льодяників «Ужгород» що і стануть стартом масштабного проекту «Я люблю Ужгород. Я люблю Україну.»
Про початок цього проекту оголошує Гільдія Terra Indagines під егідою якої і виходять у світ перші три види льодяників у формі герба міста Ужгород: зі смаком м’яти, лимону та троянди. Дату презентації барвистих цукерок наразі точно не названо, але ця частина проекту наближається до етапу свого представлення широкій публіці.
Автори гербових цукерок Михайло Колодко та Валентин Штефаньо мріють навесні створити льодяник з ароматом квітів сакури і шукають парфумера, здатного виділити натуральний екстракт з квітів дерева, яке є ботанічною візиткою Ужгорода.
Про це все – у відео-сюжеті Олександра Поповича.
Про сам же проект «Я люблю Ужгород. Я люблю Україну» і про його сутність – незабаром докладно окремим матеріалом. А наразі, насолоджуйтеся у відео процесом, зазвичай прихованим від сторонніх очей. Ви побачите як народжуються проекти, які роблять наше життя яскравішим і смачнішим.
Непосида Артур зараз дуже мило вимовляє своє і’мя, розтягуючи неслухняний «Р». А от Адріан зовсім нещодавно потоваришував із підступним звуком. Ніка з дитячою безпосередністю кладе вказівний пальчик у рот і починає щось бубоніти. Із цих звукових експериментів прослуховується веселе «ля-ля-ля-ля-ля, тра-та-та-та-та-та-та». Запитаєте, що поєднує цих дітей? А спільного багато: кілька місяців тому вони разом пішли у школу, а ще, з трьома іншими однокласниками, ходять на заняття до логопеда. Виявляється, у 1-му А ужгородської школи № 1 із поглибленим вивченнм англійської мови із 36-ти учнів шестеро мають дефекти мовлення. Мало це чи багато? Zaholovok.com.ua вирішив особисто перевірити.
Здається тема "подарунків незнайомцям" таки прижилася в Ужгороді. Ось що про це розповідає "Новий канал".
Здається тема "подарунків незнайомцям" таки прижилася в Ужгороді. Ось що про це розповідає "Новий канал".
У грудні 1991 року закарпатці голосували не тільки за проголошення незалежності України. Окремим бюлетенем йшлося про можливість надання Закарпаттю спеціального статусу самоврядної території. За це віддали голоси близько 78 % закарпатських виборців. Проте справа на цьому так і закінчилася.
29 листопада у Харкові підхопили рух, який прийшов з Європи. Спочатку він дістався Росії - 24 листопада перші кафе у Москві почали подавати «залишену», або «підвішену» каву.
У вік інформації новини летять миттєво. Від Харкова до Ужгорода - 1300 кілометрів. Але вже 29 листопада ввечері ініціативною групою ужгородського провулку «Гірчичне зерно», де розташоване популярне кафе «Тірамісу», було прийнято рішення «підвішувати» в себе каву.
Не часто трапляється, що людей, яких поєднує кровне родство, єднають ще й професія та хобі. Брати Кочути – виняток із правила. Усі троє вирішили стати інженерами, разом взялися за створення клубу історичної реконструкції, а зараз уже займаються театром вогню. Zaholovok.com.ua побував у гостях у незвичної родини. Наші враження – далі.
Хоча... закарпатцем він став не відразу. Вірмен за національністю, сибіряк за походженням: народився біля монгольського кордону – у Бурятії (Забайкалля). Його дитинство пройшло в Угорщині, а юність і зрілість – на Закарпатті. Батьки Арта військовослужбовці, тому постійно переїздили з міста у місто, з країни до країни... Побачили його теж не відразу - спочатку був голос на відомій радіостанції «Версія-FM». Все інше показав телеканал «Тиса-1» у програмі «Доброго ранку, Закарпаття!» Саме тому з нагоди професійного свята, Дня працівників радіо, телебачення та зв'язку, Zaholovok.com.ua поспілкувався із людиною, яка не зі слів знає, що таке живий ефір і скільки потрібно працювати, аби стати його ведучим.
В Ужгородському прес-клубі відбувся тренінг для журналістів на тему: «Зменшення (оптимізація) особистих (сімейних) витрат».
