Сьогодні, 24 вересня, у селищі Руський Керестур (Сербія) відбудеться вечір пам’яті, присвячений 65-й річниці з дня трагічної загибелі Гавриїла Костельника. Головним організатором акції виступила громадська організація руснаків – нащадки найдавнішої закарпатської діаспори, представники якої 260 років тому переселилися з Карпатських гір до Паннонської долини.
Гавриїл Костельник – творець літературної мови бачванських руснаків, який із єпископом Діонізієм Няраді були двома інтелектуальними вершинами невеличкої громади руснаків в Придунав’ї. Протопресвітер народився 1886 року в давній українській колонії в колишній південній Угорщині, що відійшла після першої світової війни до Югославії, в селі Руський Керестур. Богословську освіту розпочав у Загребському університеті, а згодом – у Львівській духовній семінарії та Фрібурзькому університеті, де вивчав філософію. Опісля рукоположення у священики в 1913 році, Гавриїл Костельник безперервно прослужив як душпастир у Львові.Життя активного просвітянина, який увійшов до історії не тільки як руснацький Шевченко обірвалось трагічно. 20 вересня 1948 року його застрелили біля собору святого Юра у Львові, де він 35 років був проповідником.
Головною дискусією міжвоєнного часу серед руснаків Югославії було питання приналежності до українців чи до росіян. Подібні процеси відбувались і на Закарпатті, проте градус полеміки був ще вищим. У 1935 році Гавриїл Костельник написав програмну статтю «Чому я став українцем?», висловивши свою чітку позицію у цьому гострому питанні.
За словами головного організатора вечора пам’яті Саманти Рац, спогадами та дослідженнями про життя та діяльність ГавриїлаКостельникаподіляться справжні інтелектуали руснацької громади, а саме академік Юліан Тамаш, історик Янко Рамач,письменники Микола Цап й Микола Шанта, парох греко-католицької церкви. Михайло Малацко.
Оксана Гаврош, спеціально для Zaholovok.com.ua
