Новини

Закарпатським випускникам пояснили, чому варто вчити політологію

Початок навчального року для випускників шкіл, інших освітніх закладів проходить під гаслом обрання спеціальності для подальшого навчання в університеті. Однак, дуже часто майбутні абітурієнти та їх батьки не знають, який фах обрати і в який саме виш податися вчитися, зокрема, якщо бракує доступної інформації про спеціальності, які можуть стати цікавими, з точки зору поєднання якості навчання та перспектив працевлаштування. Щоб полегшити цей вибір для випускників шкіл, інших освітніх закладів, ми запросили до розмови виконуючу обов’язки завідувача кафедри політології і державного управління Лендьел Мирославу Олександрівну.

- Мирославо Олександрівна на що варто звернути увагу під час вступу на навчання?

-Вибір траєкторії навчання та здобуття професійного фаху є відповідальним кроком для молоді і, водночас, для батьків, адже цей вибір може визначати майбутнє доросле життя людини. Тому до цього кроку варто підходити дуже відповідально і зважено. Часто буває, що виникають суперечки між батьками та дітьми стосовно вибору навчання, а, врешті-решт, отриманий результат не вдовольняє ані батьків, ані дітей. Якщо батьки змушують випускників йти вчитися на певну спеціальність, то, як правило, такий студент не проявляє інтересу до навчання, а, отже, оволодіває тими знаннями й навичками, які є необхідними для працевлаштування. Водночас, якщо ж батьки виконують примху дитини, яка йде вчитися «за компанію» або тому що це є модна спеціальність, то є шанс, що через п’ять років на ринку з’явиться черговий безробітний. Тому при виборі спеціальності для навчання слід дотримуватися простих правил:

По-перше, потрібно зробити вибір вже на початку 11-го класу для того, щоб дитина могла підготуватися добре до вступу у виш, зокрема за програмами ЗНО.

По-друге, перед тим як обирати фах, варто знайти та проаналізувати інформацію про майбутню спеціальність. А вже потім потрібно подивитися, чи має хист та здібності до неї абітурієнт. Під час вибору не варто сильно зважати на розрекламованість та «модність» професії, адже через п’ять років вона вже може бути непотрібною на ринку праці, а також виявиться, що в регіоні мало професійних викладачів, які можуть підготувати затребуваних фахівців.

По-третє, варто подивитися, які реальні перспективи працевлаштування надає обрана спеціальність, зокрема відповідно до державного класифікатора професій, а також на основі відгуків випускників цієї спеціальності.  

-Ви очолюєте кафедру політології і державного управління, що ж таке політологія?

-Коротко відповісти не вдасться. Політологія це наука про політичні процеси,  владу та владні відносини, державу, виборчі процеси, етнонаціональні відносини та етнонаціональну політику держави, діяльність органів державної влади. Сучасний підхід до розуміння завдань політології також пояснює її як науку про обрання стратегії досягнення певних політичних та управлінських цілей. Якщо все-таки коротко: спеціальність «політологія» готує, насамперед, управлінців, які у різних структурах можуть приймати виважені політичні та суто управлінські рішення щодо тих сфер, які були окреслені вище. Водночас, ця спеціальність є педагогічною: наші випускники можуть працювати викладачами суспільних дисциплін у загальноосвітніх школах, вищих навчальних закладах І-IV-го ступенів.

-Розкажіть, будь ласка, про спеціальності, яким навчають на кафедрі політології і державного управління.

-Власне, на кафедрі ведеться підготовка політологів та державних службовців. Наразі кафедра політології і державного управління забезпечує підготовку фахівців-політологів за трьома освітньо-кваліфікаційними рівнями: «Бакалавр» – з нормативним терміном навчання  4 роки (8 семестрів), кваліфікація «Бакалавр політології»; «Спеціаліст» – з терміном навчання 1 рік (2 семестри), кваліфікація «Політолог. Викладач суспільних наук»; «Магістр» – термін навчання 1 рік (2 семестри), кваліфікація «Магістр політології. Викладач суспільних наук». Окрім того, діє магістратура з державної служби (1 рік, три семестри) для осіб, які вже мають освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста. Зауважу, що навчання на заочній формі навчання за програмою бакалаврату триває 5 років. Таким чином, існує можливість здобувати кваліфікацію спеціаліста та магістра заочно, що є цікавою пропозицію для осіб, які вже працюють.

Підготовку політологів забезпечує висококласний колектив науковців кафедри, з яких: доктор і 9 кандидатів політичних наук,  5 кандидатів історичних наук, кандидат філософських наук. Не менш фаховими є викладачі, які залучені до підготовки державних службовців. Не всі спеціальності у вишах регіону можуть похизуватися таким кадровим потенціалом.

Що, напевно, найбільше цікавить абітурієнті: випускники спеціальності «Політологія» мають змогу працювати:

  • у державних установах, зокрема обласній та районних адміністраціях. І чимало наших випускників працюють державними чиновниками. Наприклад, організаційний відділ Обласної державної адміністрації наполовину складається з випускників кафедри,
  • у політичних партіях, громадських організаціях, асоціаціях, фондах.
  • політичним оглядачем на телебаченні та газетах, до речі, чимало наших випускників стають саме політичними журналістами.
  • політичним аналітиком та політтехнологом,
  • фахівцем з PR (зв’язки з громадськістю),
  • працювати в якості політолога в наукових інститутах, центрах, дослідницьких групах, зайнятих вивченням та  прогнозуванням політичних процесів.
  • учителем у школах, викладати цикл гуманітарних дисциплін.

Кращі випускники кафедри, які виявили нахили і здібності до наукової роботи можуть продовжувати навчання в аспірантурі, яка діє при кафедрі. Якщо підсумовувати, то випускник-політолог може працювати і в освітянській сфері і бути практиком, водночас, є можливість зайнятися наукою. Таким чином, нашим завданням є підготовка професіоналів, які як управлінці, політики, журналісти, громадські діячі і освітяни знають, яким чином приймати рішення, що відповідають потребам громадян.        

Олексій Філіппов (не перевірено)

Чи треба вивчати політологію? Так, звичайно. Але треба при цьому памятати, що до 1991 року була одна політологія - "Слава КПРС". Після 1991 року тіж викладачі різко змінили свої погляди - стали проголошувати "Слава Україні". Від цього постраждали, у першу чергу, студенти, оскіль і "Слава КПРС", і "Слава Україні" - гасла тоталітарних політичних течій. Європа після другої світової війни відмовилася від тоталитаризму. Європейська демократія будується зовсім за іншими принципами, ніж гітлерізм чи сталінізм. Чи врахували цю особливість ужгородські науковці?

сб, 26/10/2013 - 11:24 Постійне посилання
Мирослава Лендьел (не перевірено)

У відповідь до від Олексій Філіппов (не перевірено)

Шановний пане Олексію,
Дякую за увагу, яку Ви приділили інтерв'ю. Погоджуюся з Вами, що однією з сутнісних характеристик політичної науки, як і будь-якої НАУКИ, взагалі, є критична оцінка поліичних явищ, в тому числі і ідеології. Гарантую Вам, що саме критичному мисленню вчать на нашій спеціальності, в тому числі і відповідний курс має назву "Політичні ідеологІЇ". Щодо гасел до 1991 р.: значна частина наших викладачів їх вже навіть не застала. Щодо патріотичних гасел, то їх, на жаль, у нас менше аніж десь, наприклад, в Франції. Реалії реальної політики не сприяють, навпаки, цементують критичне мислення. Ще раз: дякую !

нд, 27/10/2013 - 13:42 Постійне посилання
Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.