Минулі будні знов почалися із обговорень дачі Медведчука. Тепер вже без благородних захоплень, а навпаки – зі звинуваченнями у крадіжці. Фірма власник «Ведмежої діброви» заявила, що «Правий сектор» потягнув з дачі картин на 10 мільйонів гривень.
Пізніше правосекторівці від таких закидів відхрестилися: мовляв, усі звинувачення – не що інше, як звичайнісінька провокація і непереборне бажання дискредитувати Правий сектор. Список картин і заява у міліцію на революціонерів не надто подіяла. Натомість представники ПС повідомили, що збираються звертатися до суду, прокуратури та скаржитися на «нечесних» журналістів. Але про все по-порядку.
В Ужгороді до національної символіки починають ставитися по-особливому. Минулого тижня в центрі міста вночі запалили державний герб. Пізніше організатори та учасники грандіозного, на їх думку, фаєр-шоу, пояснили, що все було досить еротично та патріотично. Однак, мети таких спалень не озвучили: може, просто черговий незрозумілий крок, спровокований рушійною революційною хвилею. Якби палили герб не в час євро революції, вже би знайшлися незадоволені дійством, а так… Революція, кажуть, все прощає. Змішали еротику з патріотизмом. Ну щось в тому є. Філософське.
У День сміху закарпатцям було якось не до жартів: і піст, і політичні події не сприяли. Однак, один відомий (і багатий) закарпатець цього дня таки згадав про сміх. Правда, істеричний. Віктор Балога у своєму черговому пості у Фейсбук не втримався і оцінив переживання пана Турчинова, назвавши їх «істерикою». А ще, аби земляки не раділи новому життю-буттю і знали, що «революція триває», Віктор Іванович у соцмережі торкнувся і теми нового владного режиму. Може, й недарма.
Усім закарпатцям міліція строго поставила ультиматум: полковник Шаранич (той, що новий начальник УМВС, неугодний люстраторам) строго наказав упродовж місяця здати в міліцію усю нелегальну зброю. Одним з перших на ультиматум відкликнулися хлопці із Правого сектору: радикальні революціонери пообіцяли міліції здати зброю. І таки здали! Правда, іграшкову. Кажуть, то все, що є у них із нелегального. Все би нічого, але закарпатська міліція – найгуманніша міліція у світі – взялася ту зброю облікувати і писати протокол. «Ной се айно!», – кажуть в один голос закарпатці. Екшн був файний :).
Ужгородці вже готові обирати мера міста. Правда, тільки в межах соцопитувань і, хіба що, у Фейсбук. За результатами дослідження, у перегонах на крісло мера поки що лідирує той, хто наразі в тому кріслі й сидить: Віктор Щадей б’є усі рекорди. За ним ідуть багацько, як для Ужгорода, претендентів. І, схоже, усі, чиї прізвища названі у рейтингу передвиборчих мерських гонок, тихо собі тішаться, але поки шалено радіти нема чому: Верховна Рада не спішить призначати вибори мера в Унгварі. А Погорєлов обіцяє просто так не здаватися: усьо у нас рішається через суд :).
До сонячного Закарпаття втікають кримчани: уже 34 людей з півострова прибули на Закарпаття і готові тут будувати своє нове життя. Більше того, дехто вже влаштувався на державну роботу, а комусь вже хочеться запустити в столиці всієї Срібної Землі справжній прибутковий чебуречний бізнес: все тому сприяє. Кажуть, наш край ну майже такий же сонячний як і Крим, а море влітку кримчанам замінить наше шалене Дідово!
Ужгородці таки мають європрагення. Про це свідчать чергові соціологічні дослідження. Науковці кажуть, що жителі міста не бачать свого життя без Ніредьгази, Кошице і Будапешта, але чомусь узагальнюють цю любов широкими «європрагеннями». Мабуть, дослідники не врахували той факт, що закарпатець часто далеко не їздить, а для закупів у TESKO Україні не варто вступати у Євросоюз :).
В Ужгороді – нова атракція. На площі Петефі оселилася справжня жива (і ду-у-у-уже симпатична!) сова. Народ просто в ейфорії! Всі фотографують, милуються, вигукують слова захоплення і мало не мліють коло тої птахи. Кажуть, якщо крім білок, у центрі міста ще є якась живість – не все у нас втрачено.
Закарпаття – світ пряників. Про це вже знають усі, хто частенько буває на площі Театральній у закарпатській столиці (Мукачево не рахуємо!). На Різдво у нас була чудесна святкова композиція, а на Пасху – маємо справжній пряниковий кафедральний собор. Ідейні натхненники створення скульптури з пряників мають надію, що цього разу їх витвір не стане жертвою ласунів :).
В українців на душі – свято. А в закарпатців і поготів: скоро вибори. І не прості, а президентські. У виборчих перегонах братимуть участь 23 кандидати, ще 23 – плачуть у куточку: ЦКВ рішуче сказала їм «ні».
Змучені революцією українці моляться лиш про одне: давайте без другого туру! А то вже нико з ним не годен. Ну що, поки на Закарпатті мирно собі цвітом буяє японська сакура, на Україну не з миром, і не з хлібом-сіллю насуваються вибори. Душа – гуляй. Свято наближається! :)
Попри усі політичні негаразди та доларові кроки вправо-вліво, закарпатці намагаються залишатися оптимістами. І грають на одному: по вино і паприку європейці до нас точно приїдуть! А решта – не біда.
Тримаймося!
Аня Семенюк, Zaholovok.com.ua
Аня молодець!
Аня молодець!