Зміна виборчого законодавства – а саме повернення до так званої «змішаної» системи обрання нардепів, – гарантує, що кожна область України матиме у парламенті своїх представників.
Закарпаття їх отримає щонайменше шістьох – саме стільки округів має наш край. Плюс – хоч і небагато – але є закарпатці і на прохідних місцях у списку «рейтингових» партій. Ми спробували на основі теперішньої поведінки політиків спрогнозувати їх можливе майбутнє у парламентській роботі – хто з ким і проти кого дружитиме. Цей прогноз стосується найбільш ймовірних закарпатців, хто уже після 28 жовтня буде із мандатом. Та чи буде близький до виборця?
Ужгородський округ
Кандидат від Партії регіонів Василь Ковач– ця людина завжди там, де влада. Переміг Віктор Ющенко на президентських виборах, Василь Ковач став депутатом Закарпатської облради від «Нашої України». Став президентом Віктор Янукович, і Василь Ковач уже депутат облради від Партії регіонів. Тож, у разі своєї перемоги, принаймні до кінця президентських повноважень Ковач точно перебуватиме і вірно служитиме у команді Партії регіонів.
Самовисуванець Сергій Ратушняк– його виборець у парламенті може побачити як і ярим опозиціонером, так і найбільшим прихильником президента України зокрема та Партії регіонів в цілому. Все залежатиме не від виборця чи інтересів Ужгорода, а від особистих інтересів Сергія Ратушняка. Будучи нардепом із 2002 по 2006 рік, Ратушняка постійно кидало у діаметрально протилежні фракції. Так, будучи обраним на ужгородському мажоритарному окрузі, Ратушняк увійшов до прокучмівської фракції «Єдина Україна». Втім невдовзі побував і в опозиційній «Нашій Україні», і у тодішній провладній фракції «Регіони України». А загалом політик за каденцію встиг змінити аж 7 депутатських фракцій та груп. Не виключено, що і зараз, у разі перемоги, Ратушняк мінятиме фракції – теперішня Конституція це дозволяє. Єдине, у чому можна бути упевненим, так це у подальшому підтриманні Ратушняком свого образу людини, котра прагне «визволити Закарпаття від мукачівського клану Балог».
Кандидат від «Батьківщини» Андрій Сербайло– людина команди, команди «Батьківщини». Багаторічний представник цієї політичної сили на Закарпатті навряд чи кардинально змінить свої політичні погляди у разі перемоги. Тож принаймні зараз дуже малоймовірно, що Сербайло стане у парламенті «тушкою».
Те саме можна сказати і провисуванця від УДАРу Ростислава Буланова– він людина команди і, в разі перемоги, навряд чи зрадить свою політичну силу у парламенті.
Самовисуванець Павло Чучка– політик зі стажем. Рівно 10 років тому – 2002-го його ім’я стало дуже відомим, оскільки він висувався на пост мера Ужгорода як опозиційний кандидат. Уже відтоді ім’я Чучки постійно асоціюється із опозицією. От і зараз Чучка хоч і самовисуванець, проте робить ставку на опозиційно налаштований електорат. За політичними чутками, цьому кандидату негласно може допомогти Віктор Балога. Тож у разі перемоги Павла Чучки найменша ймовірність буде побачити його у рядах Партії регіонів. Хоча б тому, що нинішній очільник закарпатських регіоналів Олександр Ледида рахується особистим ворогом Чучки – занадто далеко зайшло їх протистояння, коли останній був головою Баранинської сільради.
Опоненти Чучки постійно нагадують, що Чучка, ставши депутатом Ужгородської міської ради за списком «Батьківщини», порушив партійну дисципліну, коли висунув свою кандидатуру. Та в разі перемоги Чучки зовсім не виключено, що парламентська опозиція люб’язно прийме його у свої ряди – адже для Об’єднаної опозиції кожен депутатський голос буде на вагу золота. А якщо Чучку все таки підтримає гласно чи негласно лідер Єдиного Центру Балога, не виключено, що Чучка буде схильний, знову ж таки гласно або негласно, співпрацювати із командою Віктора Балоги. Якщо останньому у парламенті таки вдасться її сформувати.
Мукачівський округ
Візитівка 69-го округу –лідер Єдиного Центру,поки міністр МНС, який поки у відпустці– Віктор Балога.
Досвід діяльності Балоги показав, що він може бути як партнером діючої в Україні влади, так і жорстким опозиціонером до неї. За часів президентства Леоніда Кучми Балога керував Закарпатською ОДА – відтак був повністю людиною влади. Після свого звільнення став партнером тоді уже опозиціонера Віктора Ющенка. А вже за президентства Ющенка став частиною президентської влади.
З перемогою Віктора Януковича Балога досить несподівано очолив Міністерство надзвичайних ситуацій і знову став людиною влади. Хоча зараз, як кандидат, з його вуст звучить більше опозиційної риторики.
У будь-якому разі, у випадку перемоги, Балога у парламенті почне свою гру. Час покаже, чи опиниться він в опозиції, чи у провладній команді.
Свалявський округ
Кандидат від «Батьківщини» Олександр Кеменяш уже 10 років присвятив роботі, пов’язаній із «Батьківщиною». Тож ймовірність «тушкування» кандидата є малою – у разі перемоги, очевидно, він і далі залишиться в опозиційній команді. Хоча, як то кажуть, усе може бути.
Михайло Ланьо – кандидат від Партії регіонів, перебіжчик від команди Віктора Балоги в Закарпатській обласній раді. Скоріш за все, Михайло Ланьо, у разі перемоги, до кінця каденції таки залишиться у фракції Партії регіонів. Або принаймні до кінця президентських повноважень Віктора Януковича.
Самовисуванець Станіслав Аржевітін– колись активіст «Нашої України» на Закарпатті, нині політик, який штурмує парламентський поріг без підтримки більш-менш серйозної політичної сили. У разі його перемоги важко спрогнозувати, до кого приєднається Аржевітін.
Хустський округ
Висуванець від Єдиного Центру Павло Балога– родинний член команди Віктора Балоги. Тож він буде там, де брат. Що робитиме брат, те робитиме і молодший брат.
Висуванець від Партії регіонів Степан Деркач– наразі повністю людина команди Партії регіонів. То ж ймовірно – у разі своєї перемоги – Деркач і парламентський шлях продовжить із командою Партії регіонів.
Висуванець від «Батьківщини» Богдан Кинів наразі є членом закарпатської команди «Фронту Змін». Найімовірніше, що, у разі перемоги, він у команді «Фронту Змін» залишиться й надалі.
Тячівський округ
Висуванець Єдиного Центру Василь Петьовка– політичний та знову ж таки родинний соратник Віктора Балоги. Якщо останній почне у парламенті свою гру, можна не сумніватися – Петьовка стане активним учасником у веденні цієї гри.
Висуванець Партії регіонів Михайло Шелевер– наразі не лише ідейно, а й бізнесово пов’язаний із нинішньою владою. То ж можна не сумніватися – Шелевер, у разі перемоги, до останнього буде у команді Партії регіонів.
Висуванець Об’єднаної опозиції Олег Куцин– давній ідеологічний соратник Олега Тягнибока та партії «Свобода». Сумніватися, що він, у разі перемоги, змінить у парламенті свої ідеологічні погляди, наразі не доводиться.
Виноградівський округ
Висуванець Єдиного Центру Іван Балога, у разі перемоги, працюватиме у команді Єдиного Центру, висуванець Партії регіонів Іван Бушко, у разі перемоги, працюватиме у команді Партії регіонів. Саме такий – один висновок можна зробити про двох найзапекліших конкурентів на 73-му окрузі. Як і перший, так другий, тісно пов’язані із своїми політичними командами.
Хіба що Балога, крім політичних, має ще й родинні зв’язки з лідерами своєї партії. Вийдеш з партії – означає вийдеш із родини. Цього навряд чи варто очікувати від Івана Балоги.
"Списочники"
Рейтингові політичні сили не дуже побалували закарпатців у прохідних частинах своїх виборчих списків.
У Партії регіонів на 42-му місці – виходець із Перечинщини Сергій Мошак. Він є людиною партійної команди, він – чинний нардеп, тож про зміну його політичних поглядів у майбутньому парламенті наразі прогнозувати не доводиться.
Мер Берегова Іштван Гайдош опинився на 74 місці списку Партії регіонів. Він, як представник угорської меншини та Демократичної спілки угорців України (ДСУУ), має із провладною партією радше «шлюб за розрахунком», ніж ідейну близькість. То ж, можна констатувати, поки Партія регіонів задовольнятиме ДСУУ, доти Іштван Гайдош і буде у парламенті у провладній команді. Звісно, якщо ПР набере стільки голосів, що 74-те місце стане «прохідним». Наразі така ймовірність є.
Представник Об’єднаної опозиції Валерій Лунченко– новачок у великій політиці. І його 61-му місцю у виборчому списку «Батьківщини», яке має шанс стати «прохідним», позаздрив би будь-хто із досвідчених опозиційних політиків, яких не включили у прохідну частину списку або ж відправили працювати на мажоритарні округи. Наразі є велика ймовірність, що Лунченко точно залишиться у команді «Фронту Змін» і, відповідно, буде там, де буде сам «Фронт Змін». Наразі ця партія і далі обіцяє бути об’єднаною із «Батьківщиною» та дрібнішими опозиційними силами аж до перемоги свого представника на президентських виборах.
Валерій Пацкан– №19 у списку УДАРу. Найімовірніше, що це місце стане прохідним і наш земляк уже майже майбутній нардеп. В.Пацкан також нова у великій політиці людина. Є висока ймовірність, що він не стане «тушкою», а буде до кінця у політичній команді Віталія Кличка. Тим більше, що, за інформацією джерел, самого Пацкана і Кличка пов’язують не просто партійно-ділові, а й дружні стосунки – їх навіть було зафіксовано в ужгородському аеропорту, коли Кличко прибув на Закарпаття із приватним візитом.
Загалом, українські політики звикли зраджувати свого виборця – йти до парламенту від однієї політичної сили, виходити з нього – уже як представники іншої. «Тушки» стали символом парламенту поточного скликання.
Виборцеві нині лишається сподіватися, що у новому парламенті цього не повториться. Зрештою, чи не всі рейтингові політичні сили обіцяють прийняти закон про відкликання виборцями свого депутата. А в «Батьківщині», УДАРі та «Свободі» буквально клянуться, що стовідсотково почистили свої списки від неблагонадійних кандидатів, і у них відщепенців у майбутньому не буде. Сподіватимемось, що це не пустослівні обіцянки.
Інф. Бюро «Аналітик-Контент»