Двохгодинну нараду з керівниками районів Василь Губаль почав серйозно і навіть трохи строго: із розмови про невдоволення роботою на місцях. Губернатор неспішним рівним тоном із вираженим хустським акцентом звинуватив районних чиновників у невиконанні розпоряджень Кабміну і доручень Закарпатської ОДА.
Питання, зокрема, стосувалося роботи гарячих ліній щодо субсидій і справ учасників АТО. Розповідаючи про «відгуки» про Закарпаття за результатами селекторної наради з Яценюком, Губаль визнав: «Все справедливо, все чесно». А відтак взявся взувати керівників районних адімінстрацій: «Була постанова Кабміну про порядок надання житлових субсидій. «Закарпаттяобленерго» і «Закарпатгаз» провели колосальну роботу. Рознесені до людей близько 400 тисяч бланків декларацій, анкет. Було доручення у кожному районі організувати роботу гарячих ліній по питаннях субсидій і для учасників АТО. Берегівський район – відсутня гаряча лінія, Великоберезнянський район – відсутня, Виноградівський район – по АТО телефон відсутній…», – сказав губернатор.
Керівник області перерахував райони, які мають з цим проблеми. Обидва контактні телефони є тільки у Свалявському районі. Решта – ні. Те саме – в Ужгороді, Мукачеві, Хусті та Чопі.
«Мене звати Василь»
Губернатор виглядав трохи роздратованим. Більше того, коли хтось із залу спробував йому заперечити, сказав: «Там, де ви кажете, що ви не згідні, давайте телефони. Якщо нема – не спорьте зі мною!». Очевидно, питання гарячих ліній дійсно гарячим стало ще під час наради з Яценюком. Керівники районів, здавалося, принишкли. Мовчки слухали і, певно, в думках молились, аби розбір польотів цього разу зачепив сусідній район. Однак, дісталося майже усім. Потім Василь Губаль «у прямому ефірі» подзвонив за кількома вказаними телефонними номерами. У Виноградові телефон не відповів. Першим додзвонилися до Хуста: «Мене звати Василь», – сказав губернатор і попросив пояснити, чи треба вказувати у декларації земельну ділянку. Потім «на проводі був Рахів»: громадянин Василь знову питав про документи для оформлення субсидій. Було цікаво. І показово. Губернатор виглядав учителем, який перевірив контрольні роботи учнів і зрозумів: таки списали.
«Жалко і шкода»
Саме так висловився один із доповідачів, пояснюючи, що чиновники «не зможуть допомогти людям»: якщо громадяни неправильно заповнять бланки декларацій, анкети, то не зможуть оформити субсидії вчасно, тобто заплатять за компослуги «по повній». Губалю такий варіант не до душі.
Проблемний Ужгород
Під час обговорення питання про лікування та реабілітацію учасників АТО, губернатор розповів, що друзі-угорці готові прийняти у своїх медзакладах 100 закарпатських бійців. Семеро – уже готові до поїздки закордон. Решту угорські лікарі оберуть згодом. Розмови про здоров'я учасників АТО плавно чи не дуже перейшли у вже заїжджене земельне питання. І знову найпроблемніший – Ужгород. Називалися різні цифри щодо кількості заяв на виділення землі, однак зійшлися на тому, що «вільну» землю в Ужгороді, крім місцевої влади і представників Деркомзему, шукатиме і СБУ з міліцією.
«Ми можемо звітувати, наголошувати на статистиці. Але нам треба з цього приводу щось робити, замість того, аби перейматися чварами і розборками в Ужгороді», – сказав Василь Губаль. За озвученою інформацією, є погодження щодо виділення землі, де колись було військове містечко, для потреб учасників АТО. «Щоб так ся не стало, що військові отримають тільки частину цих ділянок», – сказав Василь Губаль. Далі, очевидно, буде.
«Вуличні» референдуми
Ще одним питанням порядку денного наради у губернатора було обговорення нещодавніх «нововведень» Верховної Ради: закон про декомунізацію. Василь Губаль почав з нацизму: «Підкреслюю, наголошую: День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні», – зазначив він, пояснюючи «нову назву» 9 травня. Потім плавно перейшов на вулиці, згадав про вул. Радянську у Березному, про непорозуміння у Берегові і додав: «Референдуми робити, чи треба перейменовувати радянські вулиці – це смішно. Якщо сільський, селищний голова має авторитет, то цим усе сказано». Точно усе?
Чомусь досить гостро губернатор акцентував на Берегові. Йшлося про перейменування вулиці Кривої на вулицю Тимощука – загиблого під час АТО військового. Василь Губаль зазначив, що міська влада не хоче перейменовувати вулицю і сказав, що не розуміє такого. Потім зачепив тему примирення і додав: «Прохання усіх примирити. Якщо треба примирити Берегівського міського голову, ми го примиримо». Василь Губаль нагадав і про дружню закарпатську сім’ю: «Незважаючи на національність. Усі, хто проживає на Закарпатті – усі закарпатська сім’я. Чи то угорець, чи українець, чи румун, чи ром. Ми всі роки жили разом. І будемо дружно жити».
Пізніше на прес-конференції губернатор уточнив, що явного конфлікту нема, але бажано, аби брегівська влада прийняла рішення про перейменування вулиці: «Це один із кроків щодо примирення. Я не розумію Великого Березного, де досі є вулиця Радянська. Так само не розумію, чому у Берегові міська влада не хоче змінити назву. Ми зобов’язані воїнам», – сказав Василь Губаль.
У Берегові ж кажуть, що ситуація трохи інша: мама загиблого воїна дійсно просила назвати вулицю Криву іменем її загиблого сина (хоча військовий не жив тут, а лиш навчався у розташованій на вулиці початковій школі). Берегівчани, які живуть на Кривій – проти. Мер Берегова Золтан Бабяк пояснює, що не має права змусити людей змінити назву вулиці, якщо ті не хочуть. Однак, зазначає: «Міська влада готова взяти на себе витрати людей на переоформлення документів після зміни назви. Мешканці про це знають. Йде народне обговорення. І якщо люди проти – не в моїй компетенції їх змушувати до цього рішення. Конфліктів у цьому плані нема: громадяни вирішують. І, до слова, вважають, що у місті є більш нагальні проблеми, як спішне перейменування вулиць», – сказав у коментарі Zaholovok.com.ua Золтан Бабяк. (Детальніше читайте у розділі «Життя по-закарпатськи»).
Велика Вітчизняна і «зовсім інша концепція»
Далі на трибуну вийшов Володимир Піпаш – керівник «Просвіти» і нинішній начальник Управління інофрмаційної діяльності Закарпатської ОДА. Промова – у кращих радянсских традиціях. Почав про Указ Президента: «Йдеться про зовсім іншу концепцію свята. Метою свята є гідне вшанування подвигу українського народу. Це є метод контрпропаганди Путіна», – сказав пан Володимир. Потім говорилося, про «посилення турботи про ветеранів війни учасників українського визвольного руху». «Це УПА, Карпатська Січ, дисиденти і тому подібне», – уточнив Піпаш.
«Буде визначена хвилина пам’яті, напевно на загальнодержавному рівні. У школах будуть проводитися уроки та інші заходи для вшанування українського народу та його вкладу у перемогу у Другій світовій війні», – сказав Володимир Піпаш.
«Інститут національної пам’яті розробить брошури на цю тему. Про вклад українського народу в Перемогу. Вона буде передана в електронному вигляду і нам її доведеться роздрукувати, можливо, навіть у районах», – додав він.
«В Указі відміняється термін Велика Вітчизняна війна, – далі вів чиновник, – і це закономірно, тому що історики нам давно казали, що це треба ліквідувати, оскільки радянський народ не був єдиним», – намагався аргументувати Піпаш.
9 травня: що «треба» і що «не треба»
«Чесно кажучи, ми зобов’язані організовувати заходи, бо люди звикли, що свято є, звикли ветерани, діти ветеранів. Щоб не вийшло так, що влада не організовує, а люди йдуть до пам’ятника. Воно було би використано тільки російською пропагандою, російськими ЗМІ. Тому треба проводити покладання квітів, такі заходи», – напевно, не зовсім щиро закликав чиновник.
Пізніше уточнив: якщо в селі залишилося 1-2 ветерани, то 9 травня відзначати не потрібно: «Щодо малих населених пунктів, де є 1-2 ветерани, якщо 8 травня у центрі села були заходи, то наступного дня, можливо, збиратися не потрібно», – сказав Володимир Піпаш. Із «нововведень» на цьогорічний День Перемоги на Закарпатті ще будуть зустрічі губернатора і голови обласної ради з учасниками визвольного руху, представниками УПА і з дисидентами. При цьому Піпаш уточнив, що представників УПА на Закарпатті реально мало, однак, «може, з Рахівщини привезуть людину».
Ветерани і хортисти
В Ужгороді ветеранам хочуть влаштувати зустріч із хортистами. У рамках відзначення 8 та 9 травня влада планує влаштувати зустріч ветеранів Великої Вітчизняної війни із представниками хортистських військ. Аби «люди потиснули один одному руки».
«Закарпаття то особливий регіон і чимало закарпатців не із-за своєї вини були учасниками Другої світової війни, але з того боку. Кілька років тому облрада ухвалила рішення, аби тих, то був мобілізований у хортівські війська, було признано. Я гадаю, що можна зустрітися з цими людьми. І буде добре, якщо через 70 років ці люди зараз би потиснули один одному руки», – сказав Піпаш. «У росіян досі війна у головах. А ми б показали, що війна у головах закінчилась. Ужгороді ми це спробуємо зробити Це буде по-європейськи, показово», – додав він.
Ордени, медалі, стрічки
Щодо орденів і медалей, які ветерани, очевидно, захочуть одягти на День Перемоги, питання неоднозначне: «Закон ще не підписаний Президентом. Там перебрали з певними нюансами, але зараз спохватилися. Абсолютно впевнений, що буде дозволено носіння орденів і медалей. Бо, не дай Боже, аби хтось не дозволяв ветеранам одягнути їхні нагороди.
Стосується це і бойових прапорів. Він має право застосовуватись», – сказав Володимир Піпаш. Щодо іншої символіки, то тут чиновник радить «провести профілактичну роботу»: «Якщо там у вас є прихильники компартій, чи шо там, то варто з ними провести розмову.
Використання георгіївської, так званої колорадської стрічки небажане, тому що зараз вона є символом ворога». «Вам треба попрацювати, аби хтось, так би мовити, не з’їхав з глузду і комусь не прийшло в голову прийти зі стрічкою», – додав Піпаш і розповів про маки Пам’яті, які треба буде передати у школи і в «усі інші структури»: «Інститут нацпам’яті має розробити макет, а ми маємо його розмножити. Мак повинен замінити георгіївську стрічку».
«Ми прийшли до влади з європейськими цінностями, – чомусь уточнив Піпаш. – Нам скинуть макет маку. Не треба, аби ми задавали питання про то, хто яку медаль візьме. Але якщо на тих масових заходах у районах, містах ми будемо з маками, то покажемо, що Закарпаття – європейська область», – сказав посадовець. «У мене буде прохання долучитися до виготовлення маків. Ми скинемо макет. А ні – самі можете зайти в інтернет і скачати. У Вікіпедії є. І на сайті Порошенка», – м’яко натякнув Піпаш.
100 гривень на радянську зірку
Далі згадали сільські пам’ятники: «У наших українських селах є пам’ятники загиблим, які увінчує зірка, або звєзда. То є анахронізмом», – сказав Володимир Піпаш. «Я впевнений, що ніхто би не заперечував, щоб голова села знайшов 100 гривень і поміняв звєзду на хрест. Але це на ваш розгляд», – підхопив губернатор. «Якщо до 8 травня у селах відбувся би мітинг, під час якого священики провели би освячення, то це було би гідне вшанування пам’яті загиблих у роки Другої світової війни», – додав Василь Губаль.
Критика від «дівчаток і хлопчиків»
На прес-конференції після наради голова ОДА старався бути відкритим. Знову наголосив: завжди готовий до спілкування з журналістами і зараз навіть «трохи скучив». Відповів на усі питання, які цікавили пресу, розказав про деякі плани, нікуди вже не спішив (був кінець робочого дня) і чесно сказав: «Я люблю, коли мене критикують. Коли нема критики, починаю переживати. А коли критикують, я більше хочу працювати», – зізнався губернатор журналістам. «Спасибі вам, дівчатка і хлопчики», – підкреслив свою відкритість Василь Іванович.
Аня Семенюк, спеціально для Zaholovok.com.ua