Захисник Ігор Кепущук боронив Україну на Бахмутському напрямку, а під час важких боїв на Харківщині у травні 2024 року потрапив до російського полону. Після року неволі прикордонник повернувся додому й здійснив давню обіцянку – забрав до себе свою вірну подругу, німецьку вівчарку Кайру, з якою розпочав службу у кінологічному підрозділі Чопського загону.
Про проблему забудови майже усього високогір’я Українських Карпат у Закарпатті вітропарками, про ризики для природи від реалізації цих проєктів та порушення і скандали, що їх супроводжують, медіа писали вже не раз.
Змінив стоматологічний кабінет на однострій – Павло з Мукачівщини служить медиком 101 бригади і розповів про бойовий шлях, поранення, службу – і облаштований власними силами польовий стоматологічний кабінет.
Позивний «Трамп» - Віктор зі Страбичова пройшов шлях від солдата до капітана у 101-й окремій бригаді територіальної оборони Закарпаття.
«У ТЦК не хотіли брати, бо мені тоді було лише 24 роки — мобілізації на мене не поширювалась, та й досвіду служби не було. Але наполіг, і мене записали до територіальної оборони, підрозділи якої тоді почали формуватися», — розповідає Віктор про те, як в перший же день повномасштабного вторгнення долучився до війська. В мирному житті він - інженер-будівельник.
«Мистецтво — це мій спосіб говорити зі світом»: інтерв’ю з художницею та викладачкою малювання Аліною Гурніш.
У кожного митця свій шлях у мистецтві: інколи він починається з дитячого експерименту з фарбами, інколи — з внутрішнього поклику. Для художниці та викладачки малювання Аліни Гурніш творчість стала не просто хобі, а способом жити та ділитися світлом.
Її руки давно звикли до ритму швейної машинки — рівного, майже музичного. Для когось це просто звук праці, а для неї — мелодія всього життя. Пані Олена Квочка понад сорок років приходить на фабрику «Парада», де кожен шов — частинка її історії. Вона бачила, як змінювалися технології, фасони, покоління працівників, але незмінним залишалося одне — любов до своєї справи. У її роботі немає гучних слів чи нагород, але є справжня майстерність, народжена терпінням і відданістю.
Отримав п’ять поранень, але врятував побратима, якому перебило ноги. Сергій із Свеси вже четвертий рік служить у складі 101-ї бригади ТрО Закарпаття та захищає Україну на Сході. За цей час він пройшов бойовий шлях від стрільця до пілота екіпажу БПЛА.
101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області. Боєць 101 бригади ТРО Закарпаття розповів про непросте літо, яке йому довелось провести, утримуючи опорний пункт:
1–2 листопада у місті Виноградів відбулося урочисте відкриття магазину взуття SEZON — подія, на яку чекали всі, хто цінує якість, комфорт і стиль. Ці два дні стали справжнім святом моди, вигідних покупок і яскравих вражень! З самого ранку біля магазину панувала жвава атмосфера — люди приходили родинами, з друзями, щоб першими побачити новий простір взуття SEZON. Усіх гостей зустрічала привітна команда, святковий настрій, музика та приємні сюрпризи.
Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: Василь з Воловеччини вже четвертий рік захищає країну на Сході. Незвична історія військового з 101 бригади територіальної оборони Закарпаття.
Вперше у військо Василь (позивний «Парацин») пішов ще в 2015 р. В 2016 р. повернувся і продовжив працювати на газовому підприємстві. Крайнім цивільним місцем роботи була газокомпресорна станція у селищі Воловець.
