Чи знаєте ви, скільки грошей на кондиціонуванні повітря може зекономити, до прикладу, каштан. Або 20 каштанів, або 1 клен? Або скільки вуглеводню поглине за рік дві акації в парку. А якщо їх 15? І всі вони разом зекономлять кошти на компенсацію впливу шкідливих викидів у повітря. Такі та багато інших показників, за якими оцінюють скільки грошей приносить місту те чи інше дерево, вже тривалий час використовують фахівці лісової служби у США та кількох десятках країн Європи.
Для цього всі дерева у парках чи інших зелених зонах міст інвентаризують. Подібний проєкт «розпочався влітку і в Україні. Ужгород разом з 4-ма містами увійшов до переліку пілотних міст в Україні у рамках проєкту «Прозора та партисипативна система інвентаризації зелених зон в Україні: iTree4UA». Разом з Києвом, Бережанами, Новим Роздолом та Демидовим. В Ужгороді досліджували дерева у Ротарі парку. Польовий збір даних двічі проводили ГО «Форза» спільно з волонтерами, оголосивши перед цим збір через соцмережі охочих допомогти з фіксацією інформації.
«Ми заміряємо кожне дерево по 12 параметрах. Потім ця інформація буде перенесена в базу систему iTree, яку була розроблена у США на замовлення лісової служби. І вона працює роками. Нью-Йорк, наприклад, повністю інвентаризував свої дерева за цією системою. Так само можна оцінити будь-які масиви, парки, ліси. У програму закладено мільйон формул, за якими розраховується, скільки дерево поглинає CO2, скільки виділяє кисню тощо, скільки економить електроенергії і скільки це все коштує. системи. Для муніципалітетів це один з інструментів управління зеленими зонами та прийняття рішень,- пояснює Наталія Волошина, експертка ГО «Форза». – Наприклад, каштан хочуть зрубати, але у нього бачимо широкі продуктивні листочки, може не варто рубати, а забрати тільки сухі гілки. Зібравши дані з різних параметрів, ми можемо зрозуміти, що конкретне дерево дає місту. По-друге, це хороша комунікація з містянами, щоб вони теж цінували зелені насадження і не просто кричали, що гілки падають на голову. Ми маємо бути вдячні деревам, що нам комфортно жити».
У США, кажуть у «Форзі», придумали ще одну комунікаційну модель: чіпляють на дерева цінники, де вказують, скільки кожне дерево коштує для міста. Крім того, кожен у спеціальній програмі від iTree може клацнути на будь-яке з позначених дерев і зчитати всю інформацію, включаючи екологічні переваги і як вони вимірюються у грошових одиницях.
«У них дуже гарних та зручний інтерфейс, можна вивчати окремо за породами дерев, передивитися за бажанням всі акації чи гінко у Нью-Йорку,- додає Наталія Волошина. – в Україні ми є партнерами ГО Екоклуб «Зелена хвиля». Спочатку за їхнім задумом така робота з інвентаризації мала проводитися в різних регіонах України, але через війну, увага змістилася на міста Західної України».
Пілотні інвентаризації дерев – не найголовніше у проєкті, кажуть організатори. Найважливіше – це адаптувати iTree в Україні. Коли все буде зведено у систему, має запрацювати і мобільний додаток MyiTree, спрощена програма для жителів, які хотіли б аналізувати дерева біля своїх будинків та визначати їх подальшу долю.
Мінімальні дані, які збирали волонтери у Ротарі парку- це діаметр та порода дерева. Висоту вже виміряти складніше, але є свої підходи. Загалом волонтери вимірювали досить великий спектр показників, враховуючи також відстань до будівлі, це показник допомагає врахувати, скільки порода дерева заощаджує грошей на кондиціонуванні. Також ширину крони у двох проекціях тощо.
Хоч парк виглядає невеликим, насправді він виявився доволі об’ємним. Волонтери нарахували тут понад 200 дерев. «Це у нас тренувальний майданчик. Є дрібні деревця, які і вирости не можуть, як катальпи, яких постійно обламують. Загалом тут аж 31 порода дерев, є три атлаські кедри, крута метасеквоя, розкішний каштан і дуб, - перераховує Наталія Волошин. – Є їстівні каштани, насаджені один на одного. Інвентаризація- це привід звернути увагу, де перегущено і крони заважають одне одному. А також проаналізувати, чи не кориснішими буде менше дерев з нормальними кронами».
Між деревами парку з рулетками та записниками ходять різного віку люди, що вимірюють, записують. «»Ми шукали волонтерів за особистими контактами, а також поширювали через соцмережі оголошення і гуглформу, - пояснює, хто ці всі люди Дзвінка Білоног, комунікаційниця ГО «Форза». – Волонтери різної статі, віку, професій. 90% з них- учасники першої частини інвентаризації. Є місцеві та ті, хто переїхав в Ужгороді у зв’язку з війною. Наймолодшому учаснику 14, минулого разу були 10-річні. Зі шкіл підключилися вчителі. Найстаршому - за 60. Ми проводили інструктаж, надавали відеотренінги. На місці від «Форзи» є експерти».
У інвентаризації взяли участь фахівці від управління міського господарства Ужгородської міської ради, яке постійно моніторить стан зелених насаджень у місті та реагує на звернення мешканців. Такі польові заходи, де залучають безпосередньо громадян, дуже корисні, кажуть в управлінні. Бо одна справа залишати коментарі у соцмережах, інша- вийти і на практиці побачити, як працювати у польових умовах.
«У деревах зорієнтуватися не складно, ділиться враженнями 15-річний Макс, який переїхав в Ужгород з Миколаєва. – Нам все пояснили. Як міряти висоту крони, діаметр, ширину. Цікаві факти дізнався. Наприклад, висоту можна виміряти через фотографію людини, якщо знаєш її зріст. Є такі тут дерева, яких в Миколаєві нема: їстівні каштани».
Після завершення інвентаризації експерти ГО «Форза» внесуть всі дані у підсумковий звіт, який презентуватимуть місту та громаді. Щоб краще оцінити і цінувати дерева і управляти ними. А також зрозуміти, скільки коштують екосистемні послуги, які продукує кожне окреме дерево.