В Ужгороді – суперечки через вірменський пам'ятник

Проект рішення “Про погодження встановлення пам'ятного знаку” розглянули на засіданні виконкому 20 травня.

Розглянувши звернення громадської організації "Спілка вірмен України" від 25 лютого та звернення товариства вірменської культури Закарпаття "Арарат", що розглянуте і погоджене на засіданні науково-художньої ради 7 квітня, виконком міської ради вирішив погодити товариству вірменської культури Закарпаття "Арарат" встановлення пам'ятного знаку про геноцид вірмен Османською імперією у 1915 році на ділянці між Закарпатським обласним українським музично-драматичним театром імені братів Юрія Августина та Євгена Шерегіїв і ЗОШ №5.

Втім пам'ятник уже відкрили офіційно 15 травня. Тож розгляд цього питання буде швидше формальним. Самі члени виконкому назвали його технічним і зауважили, що відкритя відбулося швидше через відзначення 100-ї річниці геноциду вірмен. 

Однак все виявилося не так просто. На виконком прийшов представник азербайджанської діаспори. Він зауважив, що турки і азербайджанці — майже один народ і з ними не порадилися про встановлення пам’ятника. Чоловік зауважив, що було б доречнішим встановити пам’ятний знак не у центрі міста, а десь на віддалі.

Мер Ужгорода Віктор Погорєлов зауважив, що ужгородська громада визнала геноцид вірменського народу, а Ужгород — унікальне місто, де вживається дуже багато національностей. Тож коли азербайджанці захочуть встановити якийсь свій пам’ятний знак, вони отримають таку ж підтримку.  

Проблеми виникли і на стадії голосування, коли за пам'ятник проголосувала менша кількість присутніх членів виконкому - 7 із 15. Вони поясили це тим, що не хочуть бути заручниками  обставин. Віктор Погорєлов провів переголосування і рішення було прийняте. А от в.о. архітектора через затягування термінів розгляду отримав догану.

До слова, Україна на офіційному рівні геноцид вірмен не визнала, це зробили лише 6 міст, у т.ч. і Ужгород.