Мало не кожен третій будинок в старовинній частині міста, ледь не кожна друга пам'ятка Ужгорода зберігає страшні таємниці, які з часом, переходячи з уст в уста, перетворилися на міські легенди або втратилися назавжди. І тепер відразу і не зрозумієш, чому один лише погляд на кам'яну споруду може кинути в жар чи холод… Інші ж просто дивують своєю незвичністю чи безглуздістю.
Ми ознайомимо Вас з основними і найбільш відомими легендами, заснованими на реальних подіях і пов'язаними з тими чи іншими пам'ятками і будинками.
Підземний хід
Два готелі, які були найбільш відомі у Ужгороді, це — «Чорний орел» та «Корона». Готель «Корона» відігравав в житті ужгородців роль культурного центру. В 1911 році в цьому готелі відбувся перший кінопоказ. Цікавий факт — в дзеркальному залі готелю було відзнято епізод для кінострічки «Війна і мир. Бал Наталії Ростової».
А під самою площею, від нинішнього лялькового театру до готелю «Корона» існував підземний хід, яким кабаретки пересувались між цими двома закладами. На даний час підземний хід завалено (примітка для приїжджих: не намагайтесь перевірити це особисто, нам ще легенд про привидів-туристів під площею не вистачає).
Ференц Ліст гостював біля Ужгорода
У палаці Плотені у свій час гостював знаменитий композитор Ференц Ліст, хоча він помер в 1886 році, тоді як палац побудували 10 років тому - в 1896-му. Втім, пам'ятна дошка з відповідним написом все ж встановлена на фасаді будівлі. Там же, в минулому році (у рамках святкування 200-річчя з дня народження композитора) відкрили його бюст. Власне, стверджувати однозначно, що Ференц Ліст не бував у цих краях, не можна, адже він міг гостювати у батьків Фердинанда Плотені, які проживали у Великих Лазах. І все ж твердження, що він відвідував саме цей маєток, заслуговує право на існування.
Примари ужгородського замку
Найбільш «попсова» та водночас найяскравіша таємниця замку пов'язана з напівказковою особистістю Білої Діви. Згідно з повір'ями, так прозвали в народі дочку одного з правителів - графа Другета, дивовижну красуню, з довгим, світлим як льон волоссям. У ті часи Унгвар ворогував з поляками і молодий воєвода графа Любомирського прокрався під виглядом гостя в замок, щоб провести там розвідку. Графська дочка побачила статного поляка і закохалася в нього без пам'яті, навіть не підозрюючи, хто він насправді. Яке ж було здивування дівчини, коли під час облоги фортеці вона впізнала серед безлічі ворожих осіб свого коханого. Графиня призначила воєводі побачення біля таємного ходу, тим самим, видавши шлях в замок ворожій армії. Записку служанки перехопили і передали самому графу. Розгніваний Другет звелів схопити і стратити як зрадницю-дочку, так і закоханого офіцера. Хлопцеві відрубали голову, а спадкоємицю замку живцем замурували в одній зі стін. І до цих пір щоночі Біла Діва виходить зі своєї темниці, і бродить по колишньому будинку в пошуках коханого Юнака в Чорному, а на ранок повертається до місця ув'язнення.
«Кіндер-сюрпризи» міських скульптур
Першою у списку є статуя Дяді Колі. Старожили пам’ятають цього легендарного ліхтарника, який майже 40 років засвічував в Ужгороді ліхтарі, починаючи з гасових і закінчуючи електричними, піднімаючись до кожного ужгородського ліхтаря драбиною, оскільки кожен ліхтар там, на верху, мав свій вмикач. А під час відпочинку завжди брав з собою «палинку» та закуску. Згадуючи цей момент, скульптори теж вирішили продовжити традицію: відливши мідний портфель для пам’ятника, вони залишили в ньому порожнину… І втиснули всередину пляшку «Біленької»!
Скульптура маленького Миколайчика стала першою серед подібних собі і була відкрита на перилах набережної Ужгорода ще в 2010 році. Пам’ятник неодноразово ставав учасником різноманітних акцій, присвячених до дня Святого Миколая та благодійних аукціонів для дітей. Втім, навіть цю точку не оминули пригоди: в листопаді 2012 року на пішохідну площу заїхав водій, який не впорався з керуванням і врізався у перила в тому місці, де розташований Миколайчик. Схоже, саме завдяки йому машина не впала у річку. Окрім «захисних» функцій, міні-статуя також вміщає в своєму мішку найменшу у світі подарункову коробку, для того щоб дотриматись різдвяних традицій.
Відомих ужгородських ведмедів теж торкнулась участь своєрідних сейфів з сюрпризами. Всього в Ужгороді налічується близько 12 «клишоногих», але тільки в одному з них є подарунок. (Звісна річ, ми не будемо зазначати в якому саме, тож вперед на пошуки, панове!).
Чому працює маяк «Свободки»?
Якщо в Нью-Йорку є знаменита статуя Свободи, то в Ужгороді є власна – найменша у світі – “Свободка“, як її лагідно називають мешканці. Цікаво, що міні-статуя має ще одну функцію: вночі, якщо придивитись, то можна помітити слабенький вогник всередині лампи: це “перший Ужгородський маяк”. Три роки тому на річці Уж пройшли жартівливі змагання “Ужгородської регати”, і саме для них Свободка стала маяком. Але тут виникає питання: звідки береться енергія для нього? Справа в тому, що Свободка працює від внутрішнього акумулятора, а один з громадських волонтерів замінює його кожні 2 місяці.
Викрутаси під мостом
Мало хто знає, що в честь вiдкриття мосту Масарика льотчик з Праги успiшно пролетiв пiд мостом на одномоторному лiтаку в 1937 році. Акція була проведена на превеликий подив непомітно, хоч і зважаючи на отримання прямого дозволу міської адміністрації. Про цю подію повідомлялося в одній маловідомій чеській газеті.
«Де мій фонтан, Лебовські?»
Нині дуже жваво обговорюється тема облаштування Ужгорода новими фонтанами. Але як щодо старих? Багато хто ще пам’ятає, коли на Театральній площі був отакий незвичний водограй:
З часом, його знесли через несправність. Місцезнаходження його залишків певний час залишалось невідомим. Але з’ясувалось, що їх заховали… Під самою площею. Раціональність цього вчинку поки що є під сумнівом.
Ужгородські Ромео та Джульєтта
На міському цвинтарі «Кальварія» кожна могила кожного відомого та менш знаного ужгородця має свою історії, інколи щасливі, інколи – трагічні. Про одну з них хотілося б розповісти дещо детальніше. Гейза Шеффер, молодий офіцер, дізнався, що батька його коханої Агнеси Деметер переводять служити в інше місто. Хлопець не міг відпустити кохану і привів її в свій будинок. Незабаром стурбовані батьки виламали двері і побачили, що дівчина і хлопець сиділи з простріленими серцями. Городян вразили почуття закоханих, і їх поховали в загальній могилі.
Готуйся, цілься, розбирай!
У свій час на набережній Незалежності було встановлено монумент радянським солдатам. Ужгородці з гумором стверджують, що його розібрали через особливість композиції, у якій один з вояків експресивно цілив гранатою у бік місцевого комітету комуністичної партії. Зараз на набережній стоїть пам’ятник А. Волошину.
Вікно, яке не відкриється
На перехресті вулиць Волошина та Корзо ужгородці та гості міста можуть спостерігати будівлю, на фасаді якої знаходиться вікно, ставні якого ніколи не відкриються. І в минулому відкрити їх було неможливо. Справа в тому, що це вікно з секретом — насправді його взагалі не існує, це фальш-вікно.
В минулому ужгородці сплачували мито за кожне вікно, яке виходило на центральну вулицю, тому найбільш економні з них робили несправжні.
Степан Ткачук, студент відділення журналістики УжНУ