Компетентні люди кажуть, що в Україні блогосфера хоч й існує, але таки дуже мляво. Мовляв немає у нас яскравих, по-справжньому топових блогерів, як то є по всьому світу і навіть у сусідній Росії. Поза тим, блогів у нас таки чимало – різних за тематикою та активністю, на будь-який смак. Усі переглянути, звісно, нереально (особисто у мене терпець урвався десь на 800-му екземлярі), але пошукати найбільш цікаві таки варто. Особисто я вподобала кілька блогів, за вмістом яких планую стежити регулярно.
Отож:
- http://www.snitynska.com. Особистий блоґ Ірини Снітинської.
Ірина Снітинська – засновниця Школи риторики й ораторства Аґрус, вчить у своєму блозі як позбутися страху перед публічними виступами та здобути славу вправного оратора. Свій останній запис (10 березня 2013 року) присвятила нетрадиційним вчинкам, до виконання яких можна вдатися для комфортного самопочуття у будь-якій ситуації. Так, авторка пропонує робити якісь дрібні дурнички (носити ялинковий дощик замість прикраси, вбиратися чоловікові в жіночий одяг і навпаки, читати вірша на драбині в середмісті, пригощати незнайомців цукерками на вулиці, словом, будь-що, головне, аби такі дії приносили вам бодай найменший дискомфорт). «Коли дивишся згори на людей, що знаходяться внизу, приходить розуміння: “Якщо я можу робити такі дурниці, то я можу ВСЕ!”, - пише Снітинська. І в такий спосіб, мовляв, людина піднімається над своїми страхами і, зрештою, перемагає їх. Ну що, може варто спробувати?
2. http://uzhgorodstreet.tumblr.com. Uzhgorod street photos – блог, на якому виставляються світлини, зроблені на вулицях Ужгорода. Остання за 11 січня 2011 року - із зображенням двох панянок біля вітрини.
3. http://vokintrop.livejournal.com. Журнал Віталія Портнікова – публіцистична хронологія чи не найпопулярнішого українського журналіста.
«Ми все вигадали» - таку назву має останній запис у блозі (за 28 лютого 2013 р.). У ньому Портніков іронізує над тією ситуацією, яка склалася нині завдяки політверхівці, коли кожен опозиційно налаштований автоматично стає брехуном і наклепником. «Группы "РосУкрЭнерго" никогда не существовало в природе – ее выдумали досужие журналисты. Журналисты придумали "семью" - нет ничего общего между родственными связями Александра Януковича и его стремительным обогащением. Хорошковский, Фирташ и Левочкин – просто нежные друзья, как уверяет нас из своего прекрасного далека бывший глава СБУ. "Донецкие" просто талантливы, как уже объяснял нам Михаил Чечетов. А Александру Януковичу просто везет, и журналисты ему завидуют – ну нет у нас такой предпринимательской жилки, увы и ах!». «Янукович своими неуклюжими действиями на посту президента уничтожает Украинского государство. Азаров своей некомпетентностью уничтожает украинскую экономику. Хорошковский своим цинизмом уничтожает и унижает украинское общество. Не знаю уж, что страшнее», - резюмує журналіст.
4. http://blogger.com.ua. Народний блогер – блог про «минуле, сьогодення і майбутнє України, і про події у світі, які її стосуються».
14 березня 2013 року – народний блогер оперативно відреагував на обрання нового Папи Римського. Останній пост має назву «греко-католики сподіваються отримати при новому Папі Римському свій патріархат». Так, автор відреагував на слова колишнього голови УГКЦ кардинала Любомира Гузара про готовність встановлення патріархального устрою словами: «Правильно — пора избавляться от Ватиканского ига, сколько можно быть римской марионеткой! Даешь Українську греко-католицьку церкву КИЇВСЬКОГО патриархата!».
5. http://alexcheban.livejournal.com. Яскраво про мандрівки by Alex Cheban. Цей блог за авторства лікаря, фотоблогера та мандрівника Олександра Чебана, є, якщо вірити його словам, тревел-блогом №1 в Україні. 50 країн і понад 300 міст – таким є мандрівний актив блогера. Окрім цікавих розповідей про «закордоння» та фоторепортажів, О.Чебан ще й вчить – як можна побачити світ за мінімум коштів.
«Подорожувати бюджетно і весело по всьому світу: а чи так небезпечний хостел» - такий останній пост автора (від 14 березня 2013 року). Й розповідає він про ці міні-готелі/гуртожитки на прикладі Сіетла та Едінбурга. Так, в Едінбурзі, за ліжко в 10-місному номері мандрівник заплатив 12 фунтів. В Сіетлі – 20 доларів за ліжко в 6-місному номері. Обов’язково в хостелі мусить бути зона відпочинку, кухня з усім необхідним , туалет і ванна (рушники і постільна білизна зазвичай платні). В Едінбурзі навіть DVD-кінотеатр виявився, разом із комп’ютерним залом та бібліотекою. У вартість проживання також входить сніданок, хоч і досить скромний.
Хостели, до слова, пасують не лише тінейджерам. Є й гуртожитки так би мовити дружні до родини, сімейні. Та й завжди є можливість винайняти «приватні апартаменти». Словом, після подібного опису хостели і справді виглядають не так вже й огидно. Може й справді варто протестувати на собі.
6. http://romanselyanchyn.blogspot.com. Selyanchyn in Japan. Наші новини з Японії – цікавий блог закарпатця, колишнього студента фізфаку УжНУ, а нині – мешканця Японії, про країну вранішнього сонця. В своєму останні пості (12 березня 2013 року) Роман Селянчин пише про «ієрогліфи для закарпатців», а точніше про свої вправи у вивченні японської. Загалу пропонує разом із ним побавитися з ієрогліфами. Для мене це виявилося аж надто складним ребусом, то ж аналізуйте самі)).
7. http://www.mamacooking.in.ua/#act=index. Мамина кухня в Україні – блог, присвячений кулінарії. Але це не рецепти з кулінарних книжок, а страви матусі. Відтак кожен рецепт випробуваний неодноразово. На десерт, так би мовити.
Тож, 9 лютого «матусина помічниця» готувала фрітату – італійський варіант відомого всім омлету. Отже, рецепт: Нарізаємо півкільцями цибулину і присмажуємо злегка на вершковому маслі. Віничком збиваємо 4-5 яєць, додаємо сіль та перець, 2-3 ст. ложки тертого пармезану. Виливаємо яйця в сковорідку, де смажиться цибуля. Коли фрітата з одного боку добре просмажилася, перевертаємо її на інший бік. Страва готова. Смачного!
Людмила Олійник, для Zaholovok.com.ua Blogs