Якщо відверто, то цю статтю я міг би й не писати, бо вона стосується мене особисто, себто мого приватного життя. Але вирішив по-іншому: нехай читачі знають, як і від чого в людини "народжується" інфаркт – найнебезпечніша хвороба ХХІ сторіччя, де і як її лікують і чи треба поспішати до медиків, якщо заболіло-занило в грудях, коли не дає дихати тощо. Це, як кажуть, по-перше. По-друге, як журналіст, я завжди прагнув публічності, дуже радів, якщо візаві був щирий, відвертий, відкритий, я бачив його, умовно кажучи, лице. Тож на цей раз настала моя черга розказати аудиторії, як був, кажучи умовно, у шкурі хворого, як прожив "кардіосердечні" липень-серпень, як мене врятували від явної смерті, як почуваю себе зараз і що роблю, як душа мовби заново розкрилася світу, аби й надалі тішитися сонцем, синім небом, іншими принадами життя тощо. Тим паче, сьогодні місяць, як у грудях "працює" стент – маленьке диво, завдяки якому воскресають, відновлюють свої сили, стають бадьорими, енергійними, життєрадісними інфарктники та сердечники – люди різних національностей, статусів, вікових груп і професій у всьому світі.