Як діти переживають війну, розказуючи свої історії через мистецтво
Чи часто ми чуємо дітей? Отак по-справжньому, щоби продертися через не завжди зрозумілі формулювання і перекласти нібито прості, часом неточні чи смішні, але такі глибокі й зболені слова на свою «дорослу» мову? Особливо зараз, в часи війни, коли у нас не завжди вистачає ресурсів, щоби почути самих себе. Особливо у відносно безпечному регіоні, де «ну все ж нормально, що тобі ще треба?»