Не маючи прямого державного фінансування, не проводячи публічних кампаній зі збору коштів і маючи заборону на заняття комерційною діяльністю, партії акумулюють на своїх рахунках десятки мільйонів гривень, які перераховують до виборчих фондів.
В цілому, витрати на використання ЗМІ склали понад 90 % усіх офіційних партійних витрат на агітаційну кампанію. Водночас непрозорість комплектування виборчих фондів призводить до надмірних та неконтрольованих витрат ресурсів на виборчу кампанію. Громадянська мережа ОПОРА закликає посилити функції контролю і моніторингу за фінансуванням виборчих кампаній за допомогою незалежного та спеціалізованого державного органу, а також зобов’язати партії в обов’язковому поряду оприлюднювати вичерпні фінансові звіти напередодні і після виборчої кампанії.
Попри граничні обмеження на витрати виборчих фондів сукупна вартість виборчої кампанії на парламентських виборах постійно зростала: у 2002 р. склала 32,2 млн грн, зросла у 17 разів у 2006 р. до 552,1 млн грн, у 2007 р. – 579,2 млн грн (+5 % від попередньої компанії), у 2012 р. - 601,3 млн грн (+4 %), у 2014 р. – 674,5 млн грн (+12 %).
Рекордсменами за сумою виборчого фонду на дострокових парламентських виборах стали партії «Батьківщина» (109,5 млн грн), «Опозиційний блок» (106,4 млн грн), «Блок Петра Порошенка» (97,4 млн грн) і «Народний Фронт» (93,6 млн грн). Як відзначає Ольга Айвазовська, координатор парламентських і виборчих програм ОПОРИ, джерела походження «власних коштів» партії не розкривають, і очевидно саме в цьому проявляється їхня залежність від приватного фінансування з боку великого бізнесу. Разом з тим у щорічних фінансових звітах партій про доходи, видатки та майновий стан ця інформації відсутня.
Традиційно, офіційні цифри добровільних внесків не відображають реального рівня фінансової підтримки партій громадянами. Якщо в структурі сукупного виборчого фонду не враховувати 100 мільйонів гривень (98 % всього фонду), які в якості добровільних внесків задекларувала ВО «Батьківщина», то загальна частка внесків фізичних осіб на парламентську виборчу кампанію 2014 року становитиме лише близько 4 %. Це співвідноситься з показниками попередніх років (4,28 % – у 2007 році, 13,23 % – у 2006 році, 5,1 % – у 2012 році) і свідчить про те, що так звані «власні кошти» партій залишаються домінуючим ресурсом, за рахунок якого формуються партійні виборчі фонди. Серед 12 найпопулярніших партій (які отримали більше 1,5 % голосів виборців) лише дві – «ЗАСТУП» і «Правий сектор» – мають достатньо високу, хоча й неспівмірну з «Батьківщиною», питому вагу добровільних внесків у виборчому фонді (36 % і 35 % відповідно). В інших 9 партій частка залучених добровільних внесків не перевищує 13 % виборчого фонду.
З іншого боку, «Блок Петра Порошенка», а також «Свобода» і КПУ задекларували нульову частку добровільних внесків у виборчому фонді. На практиці ж левова частка добровільних пожертв до виборчого фонду вноситься самими партійцями на вимогу чи з ініціативи партії. Прикладом такого підходу є структура виборчого фонду партії ВО «Батьківщина», де 98 % задекларованих надходжень склали добровільні внески фізичних осіб.
Детальний звіт про фінансування передвиборчої агітації на позачергових парламентських виборах 2014 року, виборчі фонди політичних партій читайте тут.