Аудіосеріал «Hovory»/«Дзвінки» про життя та стосунки українців під час війни став переможцем премії Audiokniha roku 2025 у Чехії. Проєкт Вікторії Кралько заснований на реальних телефонних розмовах українців, які через війну змушені підтримувати стосунки на відстані. Премію вже 14-й рік проводить Asociace vydavatelů audioknih (Асоціація видавців аудіокниг). «Hovory» – це п’ять епізодів, які об’єднують історії дев’яти українців та показують, яким стало їхнє буденне життя в умовах війни. Робота стала найкращою серед понад 120 аудіопроєктів, які оцінювало журі у Празі.
Авторка документального аудіопроєкту «Hovory»/«Дзвінки» – 26-річна Вікторія Кралько, студентка FAMU (спеціальність – звукорежисура), народилася у Празі в українській родині. Вікторія виросла в Чехії, але у дитинстві проводила літо у родичів на Житомирщині та Галичині. Вважає себе українкою у Празі. У розмові із zaholovok.com.ua розповідає, що ідея аудіопроєкту «Hovory» виникла у неї з власного досвіду, у 2023 році, коли на війну пішов її двоюрідний брат.
«Я їздила до його родини і бачила, як телефон став єдиним способом комунікації з ним. Його жінка, його мама і моя тітка, його діти – вони всі мали у своєму щоденному графіку визначений час, коли будуть йому дзвонити. А потім я зрозуміла, наскільки ця війна забрала в людей близькість і перенесла стосунки у віртуальний простір», – каже Вікторія Кралько.
У процесі роботи на проєктом до команди Вікторії долучилася Марія Тополова, яка є співавторкою сценарію. «Ми думали, що це буде проєкт, який ми зробимо самі – запишемо все нашими голосами, зробимо qr-коди з лінком на проєкт десь в метро, а потім у 2024 році я пройшла семінар із написання сценаріїв для аудіо у FAMU. У рамках цього семінару організовували конкурс на реалізацію одного з проєктів і так сталося, що обрали саме мій проект», – розповідає авторка «Дзвінків».
На запис інтерв’ю та роботу з реальними героями пішло близько двох місяців інтенсивної праці. До того часу команда проєкту значно виросла. «У нас з’явилася ще драматургиня, потім продюсер, який був важливою людиною, яка просунула цю тему у продакшн-гаузі, мали режисерку, звукового дизайнера, акторів – просто неймовірні чеські митці. Потім додалися продакшн-асистенти, маркетологи… Команда була досить велика», – каже Вікторія Кралько.
Розповідаючи про жанр, авторка проєкту «Hovory»/«Дзвінки» зазначає, що це – аудіодрама, заснована на реальних подіях. «До проєкту увійшли історії дев’яти людей. Це зазвичай були пари – жінка та її коханий, мама з донькою, двоє друзів, хлопець і його дівчина, останній епізод –про херсонського журналіста», – розповідає Вікторія і додає, що під час роботи була дуже занурена у цей проєкт, адже, як і всі українці, знає ці моменти з життя.
«Це все реальні реконструкції розмов. Я записувала інтерв’ю з цими людьми. Вони згадували буквально слово у слово, які були ці розмови, коли вони були, про що вони говорили, як емоції мали. Згадували по чатах, по датах, по календарю, по фотографіях, по відео… Надсилали мені скріншоти переписок, голосові повідомлення, які збереглися. Навіть були записи відеодзвінків– дуже багато матеріалів. Ми намагалися реконструювати їхні розмови досить детально», – ділиться Вікторія Кралько.
За її словами, телефонні розмови, які увійшли до аудіосеріалу «Hovory»/«Дзвінки», на перший погляд досить буденні, однак дуже особливі за часом, місцем і умовами, в яких вони відбувались.
«Це все були дуже інтимні моменти з життя наших героїв, з їхніх переписок. І це так дуже тендітно. Концепт мав зацікавити чеських слухачів і донести до них це повсякдення життя людей в Україні під час війни. Я хотіла повернути тему війни в інформаційний простір, але таким способом, щоб слухач міг з цими людьми, з героями цього проєкту себе асоціювати», – каже Вікторія Кралько. Авторка зізнається, що спільно з Марією Тополовою дуже старалися, щоби деякі моменти з розмов не звучали бульварно чи сенсаційно. «Сподіваюся, що у нас вийшло», – каже авторка.
На питання, як реагували на аудіопроєкт слухачі, які відгуки від аудиторії отримували творці проєкту «Hovory»/«Дзвінки», Вікторія розповідає, що інколи питали, як можна добровільно піти на війну, яким чином людина приймає таке рішення. Також дуже часто слухачам було страшно і боляче, бо відчували себе на місці героїв – коли ті, наприклад, говорили про покупки у супермаркеті для приготування вечері, але перебуваючи у Маріуполі у березні 2022-го року, коли могли бути вбиті щосекунди.
«Ті, хто слухав, були захоплені. Їм було страшно, їм було сумно. Питали мене про моменти життя під час війни. Багато хто казав, що вони плакали. Особливо у першому епізоді, де є історія з Маріуполя – про Мілу та її коханого захисника з Азовсталі, який досі у полоні. Тут я пам’ятаю, що більшість людей просто казали, що навіть думали, чи зможуть це дослухати, бо було боляче. Особливо коли йшлося про банальні діалоги, які ведуть наші герої у дзвінках, бо слухачі самі себе знаходили у цих простих розмовах по телефону, але на фоні війни», – каже Вікторія Кралько.
«Для мене особисто було теж дуже важливим моментом, що люди, які слухали наш проєкт, задавалися такими питанням – про те, як це жити під час війни, як це – приймати рішення йти в армію, як це – купувати продукти в обстрілюваному місті», – додає вона.
Аудіосеріал Вікторії Кралько «Hovory»/«Дзвінки» можна прослухати за посиланням.
Ідея та сценарій: Вікторія Кралько, режисер – Бела Шенкова, співавторка сценарію – Марія Тополова, головна драматургиня –Тереза Новакова, монтаж – Мілош Кот, Петр Янечка, Давид Шинделар, звукорежисер – Їржі Суханек, саунд-дизайн та постпродакшн – Томаш Зламал, продюсери: Дениса Бурешова, Альжбета Глінкова, Міхал Сієцковський.
*Фото надані Вікторією Кралько