Понад 30 майбутніх виноградарів і виноробів, викладачі, а також туристи мали змогу взяти участь у зборі винограду на Малій Горі виноробні Шато Чизай. Збирали Піно Нуар – примхливий, але шляхетний сорт, один із найвідоміших у світі: зрізали грона, вчилися визначати кондиції винограду, слухали майстрів і занурювалися у винну культуру.
Серед учасників освітнього проєкту Chateau Chizay Academy – студенти кафедри плодоовочівництва та виноградарства біологічного факультету УжНУ та Свалявського технічного коледжу НУХТ, які також долучилися до освітнього модулю про виноградарство і виноробство, визначенню готовності врожаю й етапам догляду за лозою.
«Обмін досвідом між науковцями, освітянами та виробничниками – дуже корисний, – каже Віталій Симочко, завідувач кафедри УжНУ, – Кожен отримує своє для розвитку. Університет дає теоретичні знання і певну частку практичних, а саме в таких умовах ці навички розкриваються, стають більш ефективними й кожен студент бачить шлях розвитку та розуміє, як рухатися далі у своєму фаху».
За словами Інни Добоній, викладачки Свалявського технічного коледжу НУХТ, у закладі є невеличкий виробничий цех, де навчають студентів переробці винограду і створенню вина.
«Але вивчати технологію, не знаючи, як зростає виноград, як його правильно обрізати, підживлювати, якісно доглядати та врешті зібрати гарний врожай – неможливо. Створення вина і виноградарство – речі, невіддільні одна від одної, адже від якості сировини залежить якість вина», – каже освітянка.
Серед учасників семінару – і 45-річний ветеран Іван Логвінов, зараз студент 2 курсу біофаку УжНУ. Він воював із 2014-го року, а після повномасштабного вторгнення повернувся до лав Армії. Коли ж звільнився, вирішив здобути новий фах.
«Як сталося, що я тепер студент кафедри плодоовочівництва і виноградарства? Це пов’язано з війною. Уже під час повномасштабної, говорячи з дружиною по телефону після авіанальотів, скидань бомб, перших серйозних боїв (яких не було під час АТО і таких відчуттів я тоді не переживав) сказав – якщо виживу, буду працювати на власній землі, своїми руками, як наші предки. Це, певно, у нашій українській крові – обробляти землю та радіти її плодам. А на Закарпатті це сам Бог велів, - коментує Іван Логвінов. – Ще під час служби я зацікавився вирощуванням ківі – завдяки нашому старшому сержанту, який давно цим займався. Вирішив започаткувати таку справу і, звільнившись, зрозумів, що знань бракує – пішов навчатися, за рекомендацією хорошого знайомого, професора УжНУ. Й облаштував ділянку, де вирощую посадковий матеріал. Удома маю також трохи винограду і сам роблю вино, невеликі обсяги, для сім’ї і друзів пригостити. Це мені подобається і сподіваюся з кожним роком робити краще вино».
Вікторія Штангей разом із чоловіком три роки тому переїхала із Харкова, рятуючись від постійних обстрілів, оселилися на Закарпатті. Взяти участь у збиранні винограду було мрією: «Виноробство – така складна наука, навіть мистецтво. Дізналися багато нового, про цукор і кислотність у винограді, сорти, інше. На Закарпатті, в затишному Берегові нам, людям з великого міста, дуже подобається. А краєвиди виноградника Мала Гора прекрасні. Раніше ми, купуючи вино в супермаркеті, не звертали уваги на українське. Тепер, побачивши все тут, і те, як люди, які створюють вино, підходять до своєї справи – будемо обов’язково обирати рідне, якісне».
Академію Chateau Chizay створено у 2018 році з метою просвітництва, розвитку винної культури та популяризації українського виноробства. Про це розповіла Олеся Спіцина, комерційна директорка виноробні. За цей час провели кілька семінарів для виноградарів і виноробів, а ще тих, хто працює в туризмі і сфері гостинності, адже Закарпаття – туристичний регіон. Зараз вперше на практикум під час сезону збору врожаю запросили студентів.
