Катерина Ключкович із Ужгорода вирощує близько 300 сортів фіалок. Жінка розповідає, що квіти любила завжди, але займатися фіалками стала після загибелі сина на війні. Власна справа стала і своєрідним порятунком: робота з квітами дає жінці сили жити далі.
Катерина доглядає фіалки у невеличкому приміщенні в Ужгороді. Тут є усі умови, необхідні для того, аби квіти почували себе якнайкраще. Багато кольорів, унікальних сортів, усі – зворушливо красиві. Жінка дбайливо складає горщики з фіалками, розповідає про кожну з любов’ю і захватом, каже, що дуже любить працювати з квітами і саме тут знаходить сили й енергію.
Її син Андрій Палай, командир відділення 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї бригади, загинув на російсько-українській війні у лютому 2015 року біля села Рідкодуб на Луганщині. Після болючої втрати важко було знаходити сили буквально на все, однак саме квіти, природа, робота з красивими рослинами підтримувала Катерину.
Фіалками ужгородка зацікавилася, випадково побачивши якийсь із сортів цих квітів на осінньому ярмарку. «Я купила одну чи дві, а потім, коли бачила, як вона зацвітає, яка це краса, захотілося мати ще», – згадує Катерина Ключкович.
У 2020 році жінці запропонували піти на курси перекваліфікації проекту «Україна-Норвегія» для військових та членів сімей загиблих воїнів. «Я погодилася на навчання. На момент, коли я ходила на курси, у мене вже було близько 100 сортів фіалок. Коли закінчували курс, кожен мав написати свій проект. Сергій Кузнєв (майор ЗСУ, загинув на війні у листопаді 2023 року.- Ред.) казав мені тоді: "Катерина, у вас стільки фіалок! Пишіть проект про фіалки". Я написала, але не думала, що я отримаю підтримку», – розповідає Катерина.
Як результат – перша премія і втілення ідеї невеличкої власної справи. «Це було мотивацією: я мусіла рухатися вперед. Я одразу почала підготовку, замовляла квіти і з Одеси, і з Конотопа, і з Хуста, почала розширювати свою колекцію фіалок. Це швидко розповідається, але дуже повільно робиться. Бо для того, щоб виростити фіалку з листочка, потрібен рік. Зараз маю близько 300 сортів, є такі, що я ще не бачила, як вони квітнуть. Чекаю, що з цього вийде», – каже Катерина Ключкович.
Читайте історію про фіалки і втрату у розділі «Життя по-закарпастьки».