Завершило свою роботу Журналістське бюро «Аналітик-Контент», яке діяло у рамках Програми «Український медійний проект» («У-Медіа») Інтерньюз Нетворк. Прес-конференція за результатами роботи Бюро проходила у контексті головної теми «Новий український парламент: кого обрав виборець-2012 і для чого».
Детальніше про роботу Бюро «Аналітик-Контент» розповіла Ірина Бреза, голова Ужгородського прес-клубу. За її словами, Бюро з підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів до Виборів-2012б було створено у травні цього року журналістське бюро «Аналітик-Контент»». « Готувалися публікації у двох напрямках – аналітичному та інформаційному, розміщувалися матеріали на інформаційно-аналітичному сайті http://zaholovok.com.ua, здійснювалася розсилка для ЗМІ області та інших регіонів. - розповіла Ірина Бреза. - Упродовж дії проекту було підготовлено понад 50 аналітичних матеріалів (статей, інтерв’ю тощо), понад 350 інформаційних заміток, серед яких й інфографіка та відео-матеріали. Інформацією бюро скористалися понад 25 ЗМІ (інтернет-сайти, газети, телебачення, радіо)».
Ганна Тарканій,координатор прес-клубу, керівник відділу Бюро представила окремі відео- та візуалізовані матеріали, створені кореспондентами Бюро. Так, вони опитували виборців та формували інфографіку, зокрема, й щодо обіцянок тих, хто пройшов до парламенту.
Маріанна Колодій, соціолог, директорка Закарпатського обласного центру ґендерної освіти при УжНУ зупинилася на особливостях політичної свідомості виборця-2012, а також психологічному портреті цьогорічних обранців.
М. Колодій зауважила з огляду на презентовану візуалізацію обіцянок кандидатів, що вони не вказують своїх прямих обов’язків – законотворення. Натомість кожен обіцяє відновити дорогу, повернути когось із заробітків, реконструювати парк. «По суті це те, що не входить до їхніх обов’язків і, легко кажучи, це неправда, бо зробити цього вони не зможуть. Орган влади, у який вони йдуть, не має таких повноважень. Але у мажоритарній системі саме і використовують такі обіцянки, які потім, як правило, не виконуються. Це у принципі і характеризує сьогоднішніх кандидатів. Часто це люди обмеженої політичної культури. Таке часто говорять про виборців. Але політична культура не наявна і у самих кандидатів і це взаємозалежний процес. Я б радила самих кандидатів опитати, для чого балотуються. Адже парламент – це вищий національний орган влади. Думаю, опитування показало б низький рівень обізнаності, як і у виборців», - каже Маріанна Колодій.
Експерт також зазначила, що новий український парламент буде переважно чоловічим, адже обрано не більше 45 жінок, це приблизно на 12 осіб більше, ніж у попередньому році. Разом з тим Україна вперше вийшла на показник 10 % жінок у парламенті.
Новообрані депутати – це переважно заможні люди. Тобто парламент виглядатиме як чоловіча компанія заможних людей. Певною мірою відбулася ротація – пройшли нові люди, зовсім не знайомі з роботою парламенту. З одного боку, за словами М. Колодій, це позитив, оскільки забезпечує циркуляцію політичної еліти, з другого боку вони не мають досвіду законодавчої роботи, певний час триватиме їхня адаптація на новому робочому місці. «Думаю, значна частина з них не знають, які законодавчі ініціативи вони хочуть втілити у життя, хто буде їхніми помічниками, щоб працювати у законодавчому полі. Тому ВРУ буде схожа на престижний клуб за інтересами, як аристократичні клуби, які існували у країнах Західної Європи на початку ХХ століття. Як і попередні, Рада буде відірвана від задоволення переважної більшої населення. Це показує і опитування Бюро «Аналітик-Контент». Якщо порівняти очікування виборців з тим, що запропоновано у програмах кандидатів, то вони не збігаються. На вході політичної системи повинні бути конкретні вимоги, а на виході – конкретні дії. Їх немає. Вимоги виборців не виконуються народними обранцями. Тобто схема працює не в унісон», - каже експерт.
Щодо психологічного портрету депутатів, то це люди, як правило, авторитетні та успішні. Якщо в Україні зростає кількість соціальних аутсайдерів, то їх представників у ВРУ не буде. Збільшуються радикальні настрої і це демонструє прихід до ВРУ Свободи та КПУ. Багато буде молоді, але непрофесійної. Це ті, хто ситуативно, на хвилі емоційного піднесення проходить до парламенту.
Політичний оглядач Сергій Федака щодо опитування кандидатів, для чого їм потрібна Верховна Рада, розповів, що на розіслані громадською організацією подібні анкети із 56 закарпатських кандидатів відповіло лише 2. Щодо цьогорічних депутаток-жінок, то, за словами Сергія Федаки, частина з них схильна до істеричних реакцій, тому будуть бійки і за участі жінок.
Політолог Віктор Пащенко проаналізував найближчі сценарії політичної боротьби в області та країні. За його словами, обіцянки кандидатів 100 % не будуть виконані. «Не бачу жодної конкретної обіцянки кандидатів і можливості, як її виконати. На цих виборах ми мали найгіршу виборчу систему, яку лише можна собі уявити. Вона увібрала у себе і пропорційну, і мажоритарну систему, але у найгіршому вигляді. Партії – вождівського типу, а мажоритарна система – без жодної політичної відповідальності, - каже В. Пащенко. - Я дуже сумніваюся, що це буде дієздатний парламент в принципі. І цей хаос цілеспрямовано закладений у виборче законодавство, щоб влада у цьому хаосі могла зберегти себе. Прихід радикальних партій дає владі можливість виглядати більш респектабельно на цьому тлі. Особливо на фоні боротьби мажоритарників по Україні влада ніби виглядає більш солідною. Але насправді це величезний самообман, бо схлинуть емоції і все одно відповідальність буде спрямована на владу. А вона випускає важелі зі своїх рук. Врешті це призведе не лише до морально-психологічного дискомфорту, але й буде захлинатися економіка. Через місяць-другий поповзе долар вверх, ціни підвищаться, економіка буде йти в тінь. Будуть об’єктивні речі, які почнуть трусити нашу державу. Тоді й вилізе уся безпорадність політичної системи, яку ця влада створила. Законодавці не зможуть справлятися з тими кризовими викликами, які виникатимуть. Тоді почнеться паніка. Хто буде продукувати серйозні законодавчі зміни? Ті, хто технологічно обралися, примітивними методами когось купили? Вони не зможуть запропонувати ніякий солідний інтелектуальний продукт і криза буде набагато більш серйозною».
Виборці, за словами В. Пащенка, також не безневинні у цій ситуації. Багато з них вважають, що депутат-мажоритарник – ближчий до людей. З примітивної точки зору це правда. Крім того, на цій системі можна більше заробити і журналістам, і агітаторами, і самим виборцям, яких купують і з якими заграють. Але насправді депутат-мажоритарник в силу своєї безпорадності і безвідповідальності не може провести жодного рішення і стає ще далі від округу.
«Найкраще, що можна зараз зробити – терміново змінити закон і якомога швидше провести нові вибори, - каже В. Пащенко. - Бо призначення цього парламенту – дискредитувати цю гілку владу і на цьому фоні підняти президентську гілку владу. Це стратегічна технологія. У цьому контексті ми скоро побачимо новий виток реклами від Медведчука, який говоритиме про те, що все має вирішуватись на референдумах, а парламент – це дурниці. А це прямий шлях до ще більшого деструктиву. Саме на цьому прийшов до влади Гітлер. Тобто це технологія розколу і ослаблення країни.
Єдина надія, що технології далеко не завжди спрацьовують. Ці вибори засвідчили, що суто технологічні проекти провалюються, як, наприклад, проект Королевської чи Ляшка».