Михайло Савчин доктор юридичних наук, професор УжНУ прокоментував суперечливий законопроєкт №9549 про примусове вилучення земель на Ужгородщині, за який депутати ВР проголосували у вівторок, 25 березня.
За його словами, законопроєкт передбачає процедуру реквізиції нерухомості, зокрема вилучення земель з мотивів суспільної необхідності. Професор підкреслив, що такі заходи повинні мати мають легітимну мету і відповідати конституційним цілям. В умовах воєнного стану ці міркування обґрунтовуються посиленням обороноздатності України із наступним відшкодуванням вартості вилучених земельних ділянок. Стаття 41 Конституції України встановлює гарантії, що у разі виникнення спорів щодо розміру відшкодування, такі питання вирішує суд. У цьому відношенні також діє Закон про реквізицію майна в умовах воєнного стану від 2013 р., який у статті 13 гарантує вирішення такого роду спорів у судовому порядку. Своєю чергою, Закон про воєнний стан також гарантує, що не можуть встановлюватися жодні обмеження щодо юрисдикції судів.
«Законопроєкт №9549 деталізував положення щодо реквізиції землі. Законопроєкт передбачає узгоджувальні процедури між радами громад та Закарпатською ОДА щодо вилучення окремих земельних ділянок для забезпечення потреб обороноздатності країни. Також слід зважати на приписи Земельному Кодексу, який визначає правові режими різних видів земельних ділянок, управління яких здійснюють відповідно держава і територіальні громади. Згідно з Конституцією, якщо прийняте рішення про реквізицію і вживаються певні заходи і якщо власник майна, яке підлягає реквізиції, незгоден із розміром відшкодування, він може звернутися з цього приводу до суду, − зазначає професор Савчин. − Люди мають знати про ці речі на етапі узгодження, і ключову роль тут відіграють ради громади. Тому жителям громад треба брати активну участь в узгодженні цих питань і розуміти, що вони можуть стосуватися забезпечення обороноздатності України».
Професор Савчин припустив, що таке вилучення земельних стосуватиметься переважно для розміщення релокованих підприємств для потреб військово-промислового комплексу (ВПК), а також, стосуватиметься забудови вітряками Полонини Руни. Зокрема, для розміщення вітряків на Полонині Руні варто було використати військову інфраструктуру на ній, зокрема бетонну дорогу і не розміщати їх там надмірно і, тим більше будувати дорогу для цих цілей із Жденіївської долини. Висловив нерозуміння і неспівмірність легітимній меті побудову вітряків на Вододільному хребті. Адже по Боржавському хребту висловив вже свою позицію Верховний Суд.
Також Михайло Савчин звернув увагу на проблему релокації підприємств ВПК.
«Постає питання чому лише Ужгородський район? Найімовірніше законопроєкт націлений на розміщення релокованих підприємств. Але вони ж можуть бути релоковані не лише на Ужгородщині, а на будь-яких територіях Закарпаття й України загалом. Тому тут може виникнути проблема, бо це дискримінація за місцем знаходження. Закон має визначати норми загального характеру, а не виокремлювати лише Ужгородський район. Адже аналогічні питання виникатимуть і в інших частинах України», − зазначив професор.
Як інформує громадський рух «Чесно», хоча закон був повторно ухвалений ВР, наразі він все ще не може бути підписаний. Після учорашнього голосування вже зареєстрували нову блокуючу постанову, яку тепер знову мають розглянути депутати.
Раніше zaholovok.com.ua повідомляв, за рішенням Закарпатської ОВА та затвердженням Кабміну у власників зможуть примусово вилучати землю та майно «з мотивів суспільної необхідності для розміщення виробничих та інфраструктурних об’єктів, індустріальних парків для релокованих підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а також вважають критичними для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення». Про це йдеться у тексті законопроєкту. Ініціювати відчуження землі можуть центральні та місцеві органи влади, Генштаб та підприємства, для яких здійснюється вилучення, подавши відповідну заяву до Закарпатської ОВА. Перша версія закону була прийнята депутатами ВР влітку 2024 року. Після того як закон зазнав критики громадськості та обурення у суспільстві, президент наклав на нього вето та відправив документ на доопрацювання у Верховну Раду.
Оперативні та перевірені новини – на нашому Telegram-каналі.