Новини

Ранкова кава із Святославом Вакарчуком

Ми «кавували» на траві мукачівського стадіону зразу після репетиції і перед самим концертом. Чоловік, який має наукове звання завдяки дослідженню фізики, який виграв передачу «Перший мільйон», який не говорить про особисте життя і якого назвали «першим негулящим рокером в історії», який мотивує іноземців співати українською і який написав тексти, що «лягли на душу» мільйонам людей. У «Ранковій каві» Zaholovok.com.ua Святослав Вакарчук.

Якими є Ваші 3 найперші асоціації із словом Закарпаття?

Мукачево – це перша асоціація, тому що я тут народився. Річка Латориця. І… багато зелені, дерева яскраві. Коли з львівських Карпат переїжджаєш в закарпатські, то зразу зеленіше стає. Там більше ялин, більш темно. А тут зразу все таке… джунглі, словом.

Всеукраїнський тур ОЕ стартує з Мукачева. Це випадковість плану чи символічний задум?

Я от не один у групі вирішую. Тому, якби тільки я вирішував, то можна було б списати виключно на символізм. Насправді, є декілька причин. Мені приємно, що ми починаємо тур з мого рідного міста, але є й інші причини. Наприклад, Закарпаття - все-таки логістично віддалений куток України, звідси легко або починати, або тут закінчувати. Краще все-таки починати звідси.  

Стадіони російськомовних людей співають Ваші пісні українською. Коли Океану Ельзи будуть підспівувати англомовні? Наприклад, британський продюсер Кен Нельсон наспівує слова пісень?

Він постійно співає за нами українською.

А у пісні «Пори роки» перед гітарним соло він щоразу починає піднімати руки у студії і кричати: «Hello, Manchester!».

Чому Манчестер?

Не знаю, мабуть, для нього, як для фана «Ліверпулю», це принциповий суперник, тому...

А, до речі! Одного разу він сказав, я не жартую, це не жарт, можете перевірити, ми його навчили і він сказав: «Hello, Mukachevo!».

Чому саме Мукачево, а не Львів чи Київ?

Не знаю, це, до речі, не я, а хтось з хлопців. У нас всі знали, що перший концерт буде саме у Мукачеві, тому хтось його і навчив. Треба запитати пацанів, я не пам’ятаю чому.  

«Кава моя не така, як треба» - слова однієї з пісень пісні нового альбому. А якою повинна бути добра кава?

Нє, ну це коли все не так, то навіть кава не подобається. Часто буває, ви не помічали, що коли поганий настрій, то навіть кава здається не такою смачною, як завжди? Це просто алегорія.

Я живу на Закарпатті, моя кава тут завжди смачна.

До речі, закарпатська кава специфічна, я не можу сказати, що я її фанат. Я її люблю часом випити, але (хоч у Львові і звик до кави у джезві) вже зараз у Києві за останні роки так звик до інтернаціонального космополітичного еспресо, що мені вже треба тільки еспресо.  

 

Чи надходили до Вас пропозиції виступити на «камерних» концертах для закарпатців?

Що значить «камерних»?

Я мала на увазі корпоративи.

Ми виступаємо на закритих концертах, але достатньо рідко. На Закарпатті ще ніколи не виступали. В основному це за межами України так стається.

 

Яку з Ваших пісень найбільше відзначили Ваші батьки?

Мама сказала, що її улюблена пісня з нового альбому – «Стріляй». Вона у мене музичний критик, по кожній пісні все розказала. Сказала, що «Стріляй» - номер один для неї. Ще їй сподобалася «Обійми», ще сподобалася «Незалежність».

 

А татові?

А тато у мене такий критик, що він завжди мені каже: «Мені все подобається». Не знаю, може це так і є. Він, до речі, побував на нашій закритій презентації. Випадково був у Києві у той момент, я його запросив, так що він був, слухав нас.

 

А яку пісню Океану Ельзи найчастіше наспівує людина, якій Ви присвячуєте свої пісні?

У мене багато людей, яким я присвячую свої пісні.


Опишіть відчуття, коли Ви чуєте по радіо чи в ресторані, що звучить саме Ваша пісня?

У транспорті я, на жаль (чи на щастя), не їжджу (у такому, де грає музика). А у моїй машині грає музика залежно від того, який у мене настрій. Коли я хочу слухати Боба Ділана, я включаю Боба Ділана, коли мені приходить Океан Ельзи, слухаю Океан Ельзи. Буває настрій на Океан Ельзи, буває такий, що хочеться переключити.  

 

А у моменти, коли чуєте музику Океану Ельзи випадково?

Таких моментів було сотні у житті.

Які відчуття вони викликають?

Останнім часом я це сприймаю просто нейтрально, як фонову музику.

Чи не розчаровують Вас фанати і чи не набридає публіка?

Вони мене ніколи не зачаровували, для того, щоб розчаровувати. Нам просто приємно, що вони приходять до нас на концерти, ми їм завжди за це дякуємо. Вони нас підтримують, ми їх підтримуємо. Ми їм пісні – вони нам енергію. Ми їм енергію, потім вони нам пісні з залу, і так все по колу.  

 

Чи вважаєте себе закарпатцем через те, що народилися тут? Якщо так, то чи це якось впливає на Ваше життя і творчість?

Це складно сказати. Я народився в Мукачеві, все своє дитинство, молодість і юність провів у Львові, а останні 14 років живу у Києві, тому у мене, мабуть, вже є три батьківщини. Я тут ніколи не жив, тільки приїжджав до бабусі, але я дуже люблю Мукачево, дуже сильно. Якась у мене ностальгія, бо у дитинстві я тут багато часу проводив. Може 3-4 місяці в рік.

 

Ганнуся Твердохліб, спеціально для Zaholovok.com.ua

Фото: Галя Тарканій

P.S.

Ми любимо вранці пити каву. Часто п’ємо її у компанії з цікавими людьми. Чуємо при цьому цікаві думки, які інколи розважають, часом – змушують замислитись, а віднедавна все більше викликають бажання записати їх і поділитися з читачами нашого сайту. Тому започаткували рубрику «Ранкова кава». Щотижня читайте нові розмови. Усього з кількох запитань (частина – із знаменитої анкети Марселя Пруста), тільки щоб вдало розпочати інформаційний день за горнятком кави у гарному товаристві. Чекаємо Ваших пропозицій щодо осіб, яких Ви хотіли б "почути" за "ранковою кавою".

Ваш Zaholovok.com.ua

Партнер рубрики «Ранкова кава» - ужгородське кафе «Какао»


Ганна Петрівна… (не перевірено)

З кожним разом "Ранкова кава" вражає своєю новизною, незвичним, нетрадиційним інтерв"ю з гостем Святославом Вакарчуком. Посеред футбольного поля, під час репетиції- це ж трбе придумати!
А насправді це є зайвим підтвердженням вдалого та цікавого проекту "Ранкової кави" з відомими особистостями, які є вихідцями із Закарпаття та гостями краю.
Респект авторам!

пт, 24/05/2013 - 10:42 Постійне посилання
Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.