Ми всі на сцені

Світ, в якому живе кожен з нас, залежить від того, яким ми собі його уявляємо. Індивідуальні особливості психіки дають можливість сприймати об'єктивну реальність по-різному: для одних вона виявляється бідною і пустою, для інших - яскравою, наповненою змістом.

Життя як виживання робить людей жорстокими. Боротьба за соціальні блага, соціальну позицію, що забезпечать впливовий статус, престиж дадуть змогу відчувати зверхність над іншими.

Ми всі на сцені і протягом життя виконуємо певні ролі: публічних людей і абсолютно звичайних. Усі відмінності між нами носять тільки зовнішній характер, а внутрішня сутність приховує одне і те ж: бідний актор із незадоволеними потребами.

У цій боротьбі за виживання любов відходить тільки у коло найближчих людей (сім’я). Соціальне життя продукує неврози, щоб домінувати і перемагати потрібно бути сильною особистістю, приховувати свої слабкі сторони, а любов робить нас вразливими і ми у повній мірі боїмось її проявляти.

 Але є категорія людей, яким важко змагатись з нами у «забігу» під гаслом «життя» (неповносправні люди), проте вони вміють цінувати життя, вони не бояться бути щирими і відвертими, вони вміють любити і радіти не за щось, а просто так.

Ми всі можемо спробувати дарувати один одному сонце, тепло, позитив, любов, адже дарувати набагато приємніше, ніж отримувати.

Асоціація соціальних працівників, її волонтери та друзі вирішили передати одне зі своїх гасел "Допоможи іншому - стань приятелем!" у невеличкій скульптурі. Вона стане символом того, що усі ми - однакові, усі маємо однакове право на життя, на його радощі, на вірну дружбу. Скульптор Михайло Колодко допоміг нам втілити ідею у ескізі, який найближчим часом втілиться у вигляді маленького пам'ятника на знак дружби, яка існує між багатьма ужгородцями - тими, хто ходить і тими, хто у візочках, тими, хто має змогу усе побачити самостійно і тими, кому для цього потрібна дружня допомога. Утім, їм є багато чого подарувати взамін... Варто тільки потоваришувати!